28 лютого 2013 р.

Англійська у дітей або прогреси у вивченні мови в нашого синочка

Коли ми їхали в Канаду, наш малюк, якому було неповних 17 місяців, ні слова не знав і не розумів по англійськи, і ми трошки переживали, як він буде реагувати, коли до нього будуть розмовляти на незрозумілій йому мові. Але розмовляти з ним англійською ще до від’їзду зовсім не хотіли, так як всі кажуть, що діти вивчають іншу мову в іноземному середовищі значно швидше, як дорослі, а рідну мову починають дуже швидко забувати. Нам дуже хочеться, щоб Сашко не просто розумів українську мову, а й міг на ній розмовляти, читати і писати, і будемо докладати усіх зусиль, щоб зберегти і розвинути його знання української мови.

Але від англійської звісно нікуди не дінешся і вже з першого дня він чує тут англійську мову від інших людей, по телевізору, в метро, в магазинах, на вулиці, одним словом скрізь.

В цьому пості буду писати про те, як швидко наш Сашуня сприймає і вивчає англійську мову. Свого роду статистика для нас самих, на пам’ять, і нові слова для бабусів і дідусів, щоб знали, що він вже може видати і могли його зрозуміти :-)
Буду цей пост редагувати по мірі появи нових слів в його лексиконі.
Додаємо нові слова.

27 лютого 2013 р.

Ми пливемо в Сідней. Австралія?

У нас відбулись деякі зміни в нашому іммігрантському житті і з’явились важливі новини, а у зв’язку з цим - і деякі суттєві переміни. Ми дійсно найближчим часом пливемо паромом в Сідней і десь там будемо жити...

22 лютого 2013 р.

Дитяча ігрова кімната і перший поцілунок Сашуні


Сьогодні ми ходили з Сашунею погуляти в торговий центр, який знаходиться неподалік від нас (3 зупинки на метро), так як надворі падав невеличкий дощик, а вдома Саші сидіти дуже не хотілося і просто не моглося :-). Торговий центр називається Brentwood Mall. В цьому торговому центрі звісно є багато різноманітних магазинів з одягом, взуттям, дитячими іграшками, сувенірами, меблями, мобільними телефонами і багато іншого. Також обов’язково є food court (місце з багатьма кафешками навколо, де можна поїсти), щоб можна було проводити там цілий день і не вмерти з голоду. А ще сьогодні ми натрапили там на дитячу ігрову кімнату. Це було для нас відкриттям дня.

Скажу одразу, що в Тернополі є кілька дитячих ігрових кімнат у торгових центрах (ми були в різних трьох) і вони доволі достойні, як з точки зору розмаїття ігор, так і з точки зору безпеки дітей. Так що мене було досить важко вразити ігровою кімнатою для дітей. Раніше в якомусь торговому центрі чоловік натрапив теж на дитячу кімнату і розповідав, що теж дуже класна і цікава і треба буде якось сходити при нагоді, але вартує 9 дол./год. Та кімната, на яку ми натрапили сьогодні, мене дуже вразила. Я була така в захопленні, як маленька дитина, навіть сама з гірки з’їхала разочок :-). До того ж, вона була абсолютно безкоштовною. Коротко спробую описати свої враження, а більше, я думаю, скажуть фото.

20 лютого 2013 р.

Мобільний зв’язок

Одразу наступного дня після приїзду в Ванкувер ми, першим ділом, пішли підключати мобільний зв’язок, тому що без телефонів в наш час дуже некомфортно, а наш український Київстар, на жаль, не має роумінгу в Канаді і наші телефони були мертвими кілька днів, поки ми були в Торонто.

В Канаді є кілька популярних мобільних операторів, які конкурують між собою і кожен пропонує якісь "особливі" тарифні плани, які в свою чергу мало чим суттєво відрізняються один від одного. Я знаю наступні популярні мобільні оператори в Канаді: Fido, Rogers, Bell. До від’їзду в Канаду я старалась порівняти інформацію по тарифним планам в інтернеті, але це було надзвичайно складно, тому що послуги мобільного зв’язку суттєво відрізняються по умовах від звичних нам українських, а розібратись з усім цим самотужки мені було не легко. То ж довелось з усім розбиратись уже на місці після приїзду.

19 лютого 2013 р.

Прогулянка по набережній або в Ванкувері лютий

Ще минулих вихідних ми домивились з друзями зустрітись на набережній річки, неподалік якої ми живемо. Ми дуже часто проїжджаємо на метро цей район, але все ніяк не мали нагоди там погуляти. День видався сонячним і теплим, а настрій був хорошим, з курсом на гарну прогулянку.

Прогулянка дійсно видалась чудовою і я просто забувала фотографувати ту красу, яка була на набережній. Там розмістились просто розкішні апартаменти з фонтанами і шикарним видом на річку. Вся атмосфера нагадувала курортне містечко з таким же неспішним ритмом прохожих, чайками на берегу і сонецем, яке відбивалось у воді. Я опам’яталась з фотоапаратом, як побачила кущі троянд, які почали розцвітати, я не могла це не сфотографувати. Разом з тим і зробила по дорозі назад кілька фотографій з цієї прогулянки.

18 лютого 2013 р.

Наш перший місяць в Канаді


Сьогодні пройшло рівно місяць з того часу, як ми рано-вранці поїхали з нашого рідного Тернополя і полетіли з України на другий континент, через Атлантичний океан в далеку Канаду. По нашим відчуттям здається, що пройшло значно більше часу, але календар стверджує, що пройшов рівно місяць.

Прогулянка в Burnaby Lake Park і підбірка найкращих будинків в околиці

Минулого тижня ми ходили гуляти в сусідній величезний парк Burnaby Lake Park, і хоча, він знаходиться ну зовсім поруч, потрапити в нього було не так і легко. Ще раніше, в перші наші дні проживання тут, я гуляла з малюком з наміром сходити в цей парк, і навіть до нього дійшла, але зайти не могла, тому що це були просто непрохідні хащі, а вхід в парк я так і не знайшла. Наступного разу, коли ми вирішили туди сходити, ми взяли собі в допомогу Гугл і він нас успішно завів до входу в парк.

А поки ми до нього йшли, я не могла намилуватись будинками-красенями в нашій околиці, цього разу я фотографувала лише найкращі. Представляю вам підбірку найкращих будинків в нашій околиці, які мені вдалось сфотографувати:

13 лютого 2013 р.

Вчимось викидати сміття по-канадськи

До приїзду в Канаду я багато читала про цілу систему викидання сміття, різні сміттєві корзини не тільки в кожному домі, але й по місту, і цілий рух щодо використаних предметів, які підлягають переробці. Але, приїхавши сюди, я ще довший час не могла звикнути до того, яким чином сортувати сміття і що саме куди викидати, постійно ходила за Сашею і уточняла, в яке відро викидати те чи інше :-).

9 лютого 2013 р.

Тюльпани на столі або про усе по-трошки

Сьогодні ввечері господар будинку, в якому ми знімаємо житло, - Алан - зайшов до нас і приніс квіти, тюльпани в вазі. Такий собі весняний подих в нашому домі. Взамін він забрав вазонок-різдвяник, яким тут прийнято прикрашати скрізь і усюди на новорічно-рідзвяні свята. А за тюльпани сказав, що нехай вони нагадують, що скоро от-от прийде весна і прокинеться усе навколо. Мені так тепло і затишно стало від цих квіточків, я не могла ними натішитись. Ставила в себе на кухні, щоб тішили око, коли я щось готую, врешті поставила на обідній стіл, щоб нам додавали позитиву, коли ми їмо за столом усією сім’єю. Така дрібничка, здавалось, а так приємно, аж настрій одразу піднявся і захотілось щось написати на блозі, поділитись з вами своїми емоціями, роздумами, останніми подіями нашого життя.

Мій сьогоднішній пост буде про все по-трошки: про самопочуття Сашка, про наші покупки, і знову про прогулянки - така собі різнотематична "солянка".

6 лютого 2013 р.

Наше знайомство з канадською медициною

Ще перед від’їздом в Канаду ми багато читали і чули відгудків, думок, страшилок про канадську медицину. Часто медицину вважають мінусом, з яким треба буде змиритись в імміграції в Канаду і, по-можливості, лікуватись на Батьківщині при кожному приїзді. Хто цим питанням цікавиться, той знає, чим суттєво відрізняється канадська медицина від звичної нам української. Я виділю основі 3 критерії, які часто не задовольняють наших співвітчизників в канадській медицині і викликають масу негативу, про які я читала ще раніше:
  1. скрізь і на будь-яке медичне обслуговування треба чекати довго. Ви можете приїхати вночі в відділення, а-ля наша швидка допомога, і прочекати там кілька годин, поки вас приймуть і обстежать. А на огляд вузькоспеціалізованих лікарів часом доводиться чекати місяцями.
  2. ліків виписують дуже мало. З банальним ГРЗ прийдеш до лікаря, а він дасть знеболююче і скаже йти додому і чекати, поки само пройде. 
  3. медицина дуже дорога, якщо не маєш страхівки, то ціни на медичне обслуговування просто можуть тебе розорити.
Це загальні тезиси вражень людей від канадської медицини, які я начиталась в інтернеті до від’їзду. Звісно, що хвилювалась з цього приводу, адже прожити життя і ні разу не стикнутись з будь-якою хворобою і поліклінікою, чи лікарнею практично нереально. Ну, але що поробиш, треба приймати правила гри тої країни, в якій збираєшся жити, і адаптовуватись до них. Якось же люди там живуть, і наче не всі поголовно хворі, і середня тривалість життя у них довша, як у українців, значить якось та й лікуються, думала собі я, та й на тому і заспокоїлась.

4 лютого 2013 р.

Прогулянка по Jericho Park або "кролики - это не только ценный мех..."

В неділю ми з нашими новими друзями вибрались в новий красивий парк Ванкувера, в Jericho Park, який знаходиться майже в центрі міста на березі океану (майже океану, точніше його затоки) з видом на даунтаун і гори. Ще перед нашим від’їздом мені відправили відео наші українці-нові ванкуверці про те, як вони годують гарнесеньких кроликів в громадському парку, я просто не могла очам своїм повірити, але дуже захопилась цією ідеєю показати це нашому малюкові, щоб він погрався з кроликами і погодував їх. 

1 лютого 2013 р.

Наш похід в гості або повне занурення в канадську культуру

Ще минулого тижня нас запросили в п’ятницю в гості на родинний вечір ігор, який проводиться в сім’ї наших господарів кожну другу п’ятницю, чередуючи з вечором кіно. Тобто одна п’ятниця - всі збираються разом в будинку бабусі і дідуся (тут, де ми живемо) на перегляд фільму, інша п’ятниця - на дитячі ігри, і так чередуються п’ятниці сімейного відпочинку в цій родині. Отож, ми прийняли запрошення ще за тиждень до наміченої події і внесли собі в телефон нагадування, щоб часом не забути.