Так, минулих вихідних (саме в суботу, бо про неділю буде наступний пост, сподіваюсь, завтра-післязавтра) ми поїхали у великий парк з озерами Elk/Beaver Lake Regional Park. Думаю, з назви можна зрозуміти, що тут мали б бути лосі і бобри, правда цього разу ми їх там не зустріли.
Сам парк доволі габаритний, серйозних розмірів. Навколо озер є пішохідний/велосипедний трейл протяжністю 10 кілометрів. Фото з самої прогулянки і з парку немає, оскільки щойно ми натрапили на дитячий майданчик, ми там "зависли" на пару годин. Наступного разу треба брати свої велосипеди і їхати освоювати цей парк, бо прогулюватися по ньому разом із Сашком досить непросто.
І от під час прогулянки в цьому парку ми мали змогу спостерігати за відважною черепахою, яка вилізла собі на берег і почимчикувала до пішохідної доріжки, де успішно була помічена дітьми. Коли черепаха відчула на собі стільки уваги, вона почала просто тікати, якщо це слово можна застосувати до повільних черепах. І тікає черепаха, скажу я вам, досить швидко. Вона розвіяла для мене всі міфи про те, що черепахи ледве сунуться, "як черепахи" :-) (вибачайте за тавтологію). Її швидкості могли б позаздрити багато її родичів, які можливо залишились вдома, а її відправили в розвідку дізнатись, яке воно - життя на березі.
Але бідолашна черепаха, мабуть, не очікувала зустріти тут величезних людей, які з захопленим вереском збіглись її вивчати, і вирішила "робити ноги" звідти. Нарешті вона добігла до травички, і там їй вдалося сховатися від цікавих очей і відчути себе хоч трохи в безпеці.
Розчаровані діти, що жива іграшка сховалась від них, побігли далі носитись по дитячому майданчику. А трошки пізніше ми побачили, як якийсь добродушний хлопчик взяв цю черепашку і поніс назад до озера, де випустив її в вільне плавання. Попливла вона ще швидше, як тікала на стежинці від дітей. Я надіюсь, що вона не дуже злякалась людей і ще якось набереться мужності показатися на березі :-)
Немає коментарів:
Дописати коментар