25 листопада 2012 р.

Райський Тайланд. Частина 5 - Розваги і екскурсії

Розваг і екскурсій в Тайланді безліч, на різний смак і гаманець. Пляжний відпочинок тут просто чудовий, ну просто як в рекламі про баунті, але якщо ви хочете ще щось подивитись, кудись з`їздити чи сходити - варіантів є багато. В кожному готелі є інформаційна стійка з буклетами екскурсій, які ви можете собі обрати за своїми смаками і інтересами.

Перед нашою поїздкою в Тайланд я визначилась ще в Україні, яке місце я дуже хочу побачити, на фото мені здавалось, що це просто щось неймовірне. На наше щастя, ці острівки виявились дуже неподалік нашого острову Самуї і ми запланували собі цю екскурсію з перших наших днів нашого відпочинку.


Екскурсія ця одноденна на сусідні острови Кoh Tao і Кoh Nangyuan з сноркелінгом (плавання з маскою і ластами під водою). Саме острів Кoh Nangyuan я бачила на фотографіях і мріяла побачити вживу. Це приватна територія, яка складається з 3-х малесеньких острівочків, з`єднаних між собою піщаною косою. Вхід на острови платний і перебування на ньому дозволено лише до 17 год. Всі хто хочуть залишитись на довше змушені зупинитись в одному-єдиному готелі, який тут є.

Швидкісний катер, на якому ми приплили на острів 
Мрії збуваються!
Ось таке бірюзове море там
І прекрасний пляж
А ось це саме та картинка, яку я мріяла побачити тут
На вершині найвищої гори на острові
  Ось в такому будиночку можна зупинитись і насолоджуватись цією красою
 Вражень від цієї екскурсії було надзвичайно багато. Про ці краєвиди я завжди буду згадувати, коли почую про Тайланд.

Усі подальші розваги і екскурсії ми організували собі самостійно. Як я уже казала, ми взяли напрокат мопед і могли вільно пересуватись по острову куди нам заманеться. На рецепції в готелі ми взяли карту острова і щодня вирішували куди нам відправитись цього разу. Це було дуже цікаво і захоплююче - планувати самим свої подорожі і те, щоб нам хотілось побачити. Не варто і казати, що це ще було і значно дешевше, аніж в екскурсійних фірмах.

Отож, що ще нам вдалось побачити на цьому острові:

Справжній тайський бокс




Чоловікам, мабуть, дуже цікаво. Для мене просто був новий досвід побачити бокс вживу, сидячи в перших рядах біля рингу. А побачити реальний нокаут було дещо шокуюче. Одним словом, вдруге повторити таке шоу для себе мені не хотілося. Але побувати в Тайланді і не сходити на тайський бокс якось не личить :-)

Одного дня ми поїхали досліджувати місцевість і знайти красивий водоспад. На карті це було зовсім не далеко. Ми довго їхали, їхали і натрапили на ... слонів! Вперше в житті побачила справжнього величезного слона. Моєму захопленню не було меж, я тішилась як маленька дитина, адже це справжній СЛОН! Я довго його розглядала і все боялась підійти поближче.

Моє перше знайомство з слоном
Полюбувавшись слоном, ми вирушили далі на пошук водоспаду. І виявилось, що на нашому шляху до водоспаду була розміщена ціла слонова ферма. Слонів було там стільки, що я ледве встигала їх розгледіти. Емоції від зустрічі з цими дивовижними слонами мене просто переповнювали і ми вирішили, що сьогодні все таки підемо на запланований водоспад, а іншого дня присвятимо увесь день слоновій фермі.

Дорога на водоспад була довгою і непростою. Можна було взяти екскурсію на слоні, який довезе вас до самого водоспаду, а можна дійти пішки. Ми вирішили, що нас труднощами не злякати, і пішли пішки.

Довга дорога в джунглях

І нарешті нам показався водоспад
Водоспад був невеличкий, ми очікували чогось іншого. Але раз ми уже сюди добрели, ми вирішили забратись на саму верхівку водоспаду, до того ж ми побачили, що там високо виднілись постатті людей, значить, шлях на гору десь мусить бути.
 
Шлях на гору був доволі нелегкий, а враховуючи, що ми не були готові до складних скелястих випробувань, ми губили по дорозі наші шльопанці і ледве змогли вибратись до половини гори.

Скелястий шлях на гору


 Вигляд з середини водоспаду

Далі йти ставало все важче та небезпечніше і ми вирішили, що вершина водоспаду не варта наших покалічених рук та ніг, і дуже не хотілось провести залишок нашого відпочинку в гіпсі. Вражень від цього водоспаду нам і так вистачило.

По дорозі назад нам знову трапився слон, точніше слониха, як виявилось пізніше. Вона була така красива, руденька і велична. Я не втрималась і попросила її погладити. Це було круто!


Довго не чекаючи, наступного дня ми вирішили влаштувати собі екскурсію на слонову ферму. Мене так заворожили ці тваринки, що я кожного разу кричала "Слон!", як тільки їх бачила :-) На фермі я з захопленням розглядала кожного слоника, який попадався нам на шляху. Головною розвагою на фермі було катання на слонах, таке собі індійське таксі :-) Повагавшись трошки, ми вирішили, що мусимо спробувати, інакше будемо шкодувати.

Сюди слоники заходять на "посадку" пасажирів
 Ось так з погоничом на слоні їдуть туристи 
(нашого такого фото немає, тому що нікому було нас сфотографувати)
 Потім погонич спускається з слона і пропонує свої послуги фотографа
 А потім пропонує самому посидіти на шиї у слона
Враження, я вам скажу, не для слабкої нервової системи. Все було класно і цікаво, допоки слониха не вирішила йти далі. І ось так, сидячі на шиї у величезного слона, перекочуючись з боку на бік, з страхом в очах і з думкою "я зараз впаду звідси", я була погоничем для слона на 5 хв. А коли слон нахилився вниз, щоб пожувати травички, я взагалі зблідла і почала проситись назад, на місце пасажира.

А от Саші сподобалась роль погонича.
Після такої екскурсії мені треба було посидіти десь і прийти в себе, хоча вражень було море, але страху теж набралась добряче.

І тут я помічаю маленького слоника неподалік від нас. Він собі стояв і пританцьовував хоботом, тупаючи ніжками. Він був такий милий. Під час нашої поїздки на слоні, наш погонич розповів нам, що на фермі є лише 1 маленьке слоненятко і йому 4 рочки. Вік слонів дуже схожий на людський, дорослий слон вважається в 30 років, а живуть вони приблизно до 60 років. То ж 4-річний слоник така ж манюня, як і 4-річна дитинка.

Я з неприхованою цікавістю розглядала це слоненятко і наважилась підійти до нього, щоб погладити.
І тут раптово з`явився його друг-наглядач, який почав мене сміливо підводити до слоненятка, а йому наказав красиво позувати для фотографії: ніжку припідняти, хобот колесиком, посміхнутись - ну справжня фотомодель :-)


Ми радісні від такої фотосесії і зустрічі з милим слоненятком зібрались уже йти, аж тут друг-наглядач і, як виявилось, дресирувальник, почав просити гроші за фотосесію, виявляється слоник просто так не працює. Довелось заплатити, але гроші треба було дати саме слоненятку, а він чемно передав їх у руки свого піар-менеджера :-)

Ми маємо на вас компромат - момент передачі грошей :-)
Після стількох позитивних емоцій ми вирішили поїхати далі на дослідження острову. В наших планах було ще знайти "Сад метеликів". Згідно карти, це було недалеко від слонової ферми, то ж ми вирушили в дорогу.

По дорозі нам довелось зробити екстренну зупинку в пошуку WC (тобто туалету). Ми побачили великий комплекс з зоопарком і здається дельфінарієм, туди і попросились у вбиральню. Після цього пішли дослідити місцевість, там було дуже красиво: незвичної форми дерева, яскраві квіти, статуї тощо.




Поблукавши по місцевості, ми побачили клітки з папугами і іншими звірятами, і звісно пішли на них подивитись.






 Там навіть був тигр
 А поруч бавились маленькі тригенятка
Як виявилось, ми таки потрапили у зоопарк, правда це була невелика його частина, Але, так як похід в зоопарк не входив в наші плани і ми туди пройшли не заплативши, ми вирішили пошвидше вибиратись звідти.

Нарешті ми добрались в "Сад метеликів". Щоправда, сфотографувати метеликів справа не проста, особливо для фотографів-любителів, таких як ми. Але сам сад був дуже красивий і метеликів там було дуже багато.

 На вході нас зустрічала гусениця







 
 А з самого верху саду відкривається ось такий прекрасний вид на море і сусідні острови
 І навіть ось таким морозивом-метеликом вдалось поласувати
Як бачите, організувати собі цікавий і видовищний відпочинок на острові Самуї зовсім не складно. Це я поділилась з вами нашими екскурсіями і особливими місцями, в яких нам вдалось побувати. А скільки є просто чудових і видовищних оглядових площадок, на яких можна провести півдня, любуючись цією красою! Одним словом, беремо карту, мопед і вперед досліджувати цей прекрасний тропічний острів.








 Листки розміром в мій ріст


Хочеться ще сказати кілька слів про дуже поширений в Тайланді відпочинок - розпусні дівчата і не тільки дівчата :-) Насправді, цього там дууууже багато. Довго шукати такі заклади не прийдеться, вони майже на кожному кроці. Але все залежить від того, за чим ви їдете в Тайланд, те і будете бачити. Насправді, я побачила таких дівчат і такі клуби аж на другий тиждень нашого відпочинку, і то, коли Саша звернув мою увагу на це. Це не виглядає так, наче тебе оточують одні борделі і сумнівної репутації дівчата (які насправді можуть бути зовсім не дівчатами). Всі ці заклади відкриваються доволі пізно, тому ми їх раніше і не помічали. Однак, самотніх чоловіків, особливо європейської зовнішності, такі леді дуже активно заманють в свої клуби, просто чіпляючись на вулиці. Був момент, коли ми прогулювались ввечері в шумній і активній частині Ламаї і я затрималась на кілька кроків від Саші, розглядаючи щось у вітринах. Аж раптом, біля мого хлопця уже стояло дві дівчини, розсипаючи в його сторону компліменти, і зазиваючи в свій бар. Як тільки я підійшла і він сказав, що він з дівчиною, вони ввічливо з нами попрощались.

Потрапити в такого роду розважальний клуб, де витворяють різні, не зовсім пристойні видовища, нам не вдалось, і, чесно кажучи, якось зовсім не хотілось. Але для інформації скажу, що це не міф, а дійсно правда, що в Тайланді інтимна індустрія розвинена дуже сильно, і кому це цікаво, може отримати багато вражень і в цій області відпочинку :-)

Дівчата роздають рекламку і запрошують на вечірнє шоу
 А це дівчата сидять в барі і виглядають своїх відвідувачів
 А ось ці уже знайшли своїх мужчин європейської зовнішності
 А ці лише в пошуку
Як бачите, Тайланд може бути дуже різним і побачите ви там те, що вам буде цікаво.

На жаль, наш відпочинок на острові закінчувався, пора було вирушати в Бангкок. Прощатись з о. Самуї дуже не хотілось, він дуже сильно запав нам в душу і ми вирішили, що ми обов`язково сюди  ще повернемось.

Попереду нас ще чекав сюрприз у вигляді острівного аеропорту. Я вже згадувала раніше, що ми побачили його вперше, коли прилетіли сюди, але ми були такі втомлені дорогою, до того ж, частина прибуття була такою маленькою, що нічого надзвичайного ми там не помітили. Але дорогою назад нам вдалось розгледіти цей незвичайний тропічний аеропорт.

Особливе тут було те, що увесь аеропорт був, прямо кажучи, без вікон і дверей, лише дах і дерев`яні колони, які його підтримували. Це був повністю відкритий простір зі зручними місцями для відпочинку.

Зона очікування на реєстрацію
 Дорога всередині аеропорту на посадку в літак (ну чим не парк?)
 Вказівники гейтів
 Прохід через металошукач

 Наша зона очікування на посадку




 Посадкова стійка і вихід до літака
 Ось такий веселий автобус-вагончик відвезе вас до трапу літака
 Злітно-посадкова смуга з клумбами, квіточкам і озерцем посередині
Наш літак

Ось таким був наш відпочинок на острові Самуї в Тайланді. Він залишив в нашій пам`ятті море позитивних вражень і ми назавжди полюбили це місце.

Наша відпустка добігала кінця, але попереду нас ще чекав Бангкок і кілька днів відпочинку в цьому великому мегаполісі. Але про це уже буде інша історія.

Далі буде...

Немає коментарів:

Дописати коментар