Сьогодні ми ходили з Сашунею погуляти в торговий центр, який знаходиться неподалік від нас (3 зупинки на метро), так як надворі падав невеличкий дощик, а вдома Саші сидіти дуже не хотілося і просто не моглося :-). Торговий центр називається Brentwood Mall. В цьому торговому центрі звісно є багато різноманітних магазинів з одягом, взуттям, дитячими іграшками, сувенірами, меблями, мобільними телефонами і багато іншого. Також обов’язково є food court (місце з багатьма кафешками навколо, де можна поїсти), щоб можна було проводити там цілий день і не вмерти з голоду. А ще сьогодні ми натрапили там на дитячу ігрову кімнату. Це було для нас відкриттям дня.
Скажу одразу, що в Тернополі є кілька дитячих ігрових кімнат у торгових центрах (ми були в різних трьох) і вони доволі достойні, як з точки зору розмаїття ігор, так і з точки зору безпеки дітей. Так що мене було досить важко вразити ігровою кімнатою для дітей. Раніше в якомусь торговому центрі чоловік натрапив теж на дитячу кімнату і розповідав, що теж дуже класна і цікава і треба буде якось сходити при нагоді, але вартує 9 дол./год. Та кімната, на яку ми натрапили сьогодні, мене дуже вразила. Я була така в захопленні, як маленька дитина, навіть сама з гірки з’їхала разочок :-). До того ж, вона була абсолютно безкоштовною. Коротко спробую описати свої враження, а більше, я думаю, скажуть фото.
Перше, що вражає одразу, - це товстий, м’який і чистесенький килим. На такому килимі можна падати без страху, що буде боляче, ходити по такому килиму - саме задовлення, а бавитись і бігати на ньому для дітей - просто супер. До того ж, килим має різні тематичні малюнки: тут - дорога для машини, тут - квіточки ростуть, а тут - "класики", на яких можна пострибати (такі, як ми колись крейдою на асфальті малювали).
Самі ігрові гірки красиві і яскраві, але я спершу побоялась за них, так як здалеку вони виглядають наче зроблені з якогось твердого пластику, а діти там так товчуться і, звісно, періодично падають, так що мені стало трошки страшно за Сашка. Але коли я підійшла ближче і відчула на дотик цей матеріал, з якогого зроблені гірки, я була просто в захопленні. Я не знаю як називається такий матеріал, але спробую описати словами. Таке враження, наче це пінопласт, але твердішої структури, під вагою матеріал не прогинається (навіть під моєю вагою), але коли на нього натискаєш, відчуваєш, що він м’який, загалом, падати там дуже безпечно і не страшно (Сашко один раз перевірив, обійшлось без сліз :-) ).
Всередині самої ігрової кімнати вздвовж по колу внуштрішньої сторони розмістились м’які диванчики, на яких сидять втомлені батьки в той час, коли дітки (здебільшого старшого віку) граються самі. А назовні по периметру кімнати стоять столики з стільчиками для тих, хто хоче щось перекусити або попити, так як їсти в самій кімнаті заборонено.
Сашкові дуже сподобалось там гратися, кожна гірка його захоплювала щонайменше на 10-15 хв., поки він не бачив іншу і одразу переміщався туди і грався далі. Діток було доволі багато, хоча відчуття переповненості в кімнаті не було, всі грались дуже цивільно, старші пропускали менших. Бувало, що старші дітки ганяли (як же без цього, в них же енергія просто виливається через край), але це якось не заважало бавитись меншим і загалом діти всі були цілі, неушкодженні і неймовірно задоволені.
Вхід на площадку
Правила поведінки в ігровій кімнаті
Полички, де можна залишити своє взуття
За правилами кімнати, треба бути без взуття, але обов’язково в носочках. Ті, хто немає зараз носочків (наприклад влітку) можна придбати на місці за 1 дол. пару носків.
Скрізь і всюди дезинфікатори для рук
Столики для батьків, за якими можна поїсти і водночас спостерігати за своєю дитиною
Дитячі гірки
Мама з дуже маленьким малюком (навскиду 3-4 міс.) теж знайшли собі тут заняття
Постаралась зняти дитячу кімнату згори
Батьки сидять на диванчиках
Коротеньке відео (в повноекранному режимі можна подивитись за посиланням http://www.youtube.com/watch?v=JhfXrCIOXo4)
На площадці було цікаво спостерігати за мовною ситуацією. Оскільки Канада - дуже інтернаціональна країна, то тут націй зібралось просто незлічена кількість і ми вже помаленько звикли до того, що скрізь тебе оточують представники різних країн, а суміш мов, яку можна почути в метро чи в магазині, вже навіть не дивує. Так от, на площадці можна було спостерігати часто ситуацію, коли з дитиною розмовляли англійською (наприклад при контакті з іншою дитиною або мамою) і в той же час говорили їй (це саме мабуть) на своїй рідній мові. Така ж ситуація у нас і з Сашком зараз. Наприклад, коли на площадці я хотіла сказати Сашкові, щоб він пропустив хлопчика на гірку, я йому казала "stay please! it`s his turn" (щоб інша дитинка розуміла, що я сказала Сашкові, і що ми його пропускаємо йти вперед) і одразу говорила на українській "пропусти хлопчика будь ласка, це його черга" (щоб він сам зрозумів, що я від нього хочу і що треба зачекати). Мами між собою спілкуються англійською, з дітками трохи англійською, трохи своєю рідною мовою, але головне - що усі всіх розуміють. Повна інтернаціональність.
На ігровій площадці трапився ще з Сашком цікавий випадок. Це мабуть перший, за довгий час, його контакт з такою великою кількістю дітей. Він бавився тут періодично з одним або кількома дітками, а тут їх було 10-15 чол., і великі і малі, і взагалі трьохмісячні (навскидку). Загалом, мені здається, що Сашко поки що не так любить гратися саме з дітками, як більше з дорослими або власне з іграшками. А тут стався неординарний випадок, ми просто дуже здивовані і не могли швидко відійти від шоку і це сфотографувати. Сашко вперше поцілував дівчинку! Ось так просто підійшов до дівчинки (яка йому сподобалась мабуть), обійняв і поцілував в щічку. Дівчика була приблизно його віку і сама була в шоці, тому ніяк не відреагувала на незнайомого залицяльника. Сашко повторив тричі цей ніжний поцілунок, причому ще лагідно погладив по її чорному довгому волоссі. Я просто оторопіла. Дівчинка після третього поцілунку вирішила втекти (як годиться скромній дівчині). Але через кілька хвилин Сашко знайшов її в натовпі інших діток і знову хотів поцілувати, але вони були на верхівці гірки, і тільки Сашуня потягнувся її поцілувати в щічку, як вона сіла на гірку і швиденько з’їхала вниз. Наш кавалер почав її доганяти і помчав за нею з гірки. Він обійняв її востаннє і я тільки встигла сфотографувати саму дівчинку і спробу Сашка поцілувати її на прощання. Після чого вона втекла до тата, а ми скоро збирались додому. Наш Саша-тато підійшов до тата дівчинки спитати чи все гаразд з тими поцілунками (а то, хто їх зна, може по правилам їх сім’ї це вже зобов’язує до якихось серйозних стосунків і домовленостей :-) ). До речі, про інтернаціональну Канаду, дівчинка була японкою (здається). Виявляється, Сашкові подобаються східні красуні :-).
Ось дівчинка, яка йому сподобалась
А це - останні спроби її обійняти
Також в період наших забав я виявила, що в нас в штанах сталась "аварія" і нам слід змінити підгузник, і ми відправились шукати вбиральню.
Маленький відступ. Прошу вибачення, але наступна частина поста буде про туалети. Не могла я сьогодні стриматись, щоб про це не написати. Взагалі, громадські туалети в Канаді, звісно, всі чисті, з достатньою кількістю туалетного паперу, рідкого мила, паперових рушників і дезинфікатором для рук. На початку це нас не те, щоб дивувало, але було дуже приємно кожен раз, навіть в парку, в лісі, зайти в чисту вбиральню, де є все необхідне. Також в усіх туалетах, і жіночих і чоловічих, обов’язково є столик для переодягання малюків. До цього ми теж швидко звикли і, де б ми не були, ми завжди маємо змогу швидко і зручно переодягнути Сашуню при необхідності.
Але тут я вперше зустріла таке поняття, як "сімейна кімната" в туалетах (familly room). Туди можна зайти і мамі, і татові разом (на відміну від жіночого чи чоловічого туалету, де мама або тато повинні самотужки справитись з переодяганням малюка). Ми вже зустрічали кілька сімейних кімнат і останнім часом користуємось саме ними, тому що дійсно дуже зручно. Але сімейна кімната, яку ми знайшли тут, мене вразила ще більше. Я просто покажу фото.
Сімейна кімната тільки для жінок з дітками (де ми і були сьогодні)
Сімейна кімната для жінок і чоловіків з дітками, а також для інвалідів
Спеціальний диванчик і ігровий столик для малечі, щоб їм не було нудно
М’які крісла і столик для дорослих
Мікрохвильова піч, щоб розігріти їжу для дитинки або для дорослих
Умивальник, мило і сушилка
Ну і звісно дезинфікатор для рук
За іншими дверима є вхід власне в туалет.
Ось такий столик для переодягання (на ньому успішно поміщається наш півторарічний малюк)
Дорослий і дитячий (дуже низький) унітази
(вибачте за такі деталі і фото)
Сходинка-підставка до умивальника, щоб дитинка могла сама помити ручки
Мало того, що все зроблено для твоїх зручностей, так усе також розраховано на дитину, на те, що діти - теж особистості і мають право користуватись усіма благами на рівні з доросилими (і маленький унітаз, і підставка перед умивальником, і спеціальний дитячий диванчик, столик і іграшки). Я вийшла з тої сімейної кімнати просто під враженнями. Такої турботи про дітей і про батьків з дітьми я просто не очікувала!
На останок Сашуня ще посидів в машинці, покрутив руля, і ми "порулили" додому.
Ось так, сповнений враженнями і позитивними емоціями, пройшов наш день сьогодні. Сашкові прогулянка дуже сподобалась, і мама пообіцяла сходити в дитячу кімнату завтра ще раз :-)
Немає коментарів:
Дописати коментар