Home, Sweet Home

Нарешті прийшов час, і якось поступово дійшли мої руки до фотоапарату, щоб показати вам наш новий дім. Прожили ми вже тут більше півроку, і наша нова оселя поступово стала такою рідною для нас. Майже забулись усі попередні переїзди (а це наше п’яте житло в Канаді), і ми з радістю любимо проводити час у нашому домі. Навіть уже встигли приймати гостей (приїзд батьків з України), тепер уже час запросити у віртуальні гості вас. Але наперед прошу пробачення за якість деяких фотографій, оскільки в нас вдома дуже і дуже багато вікон, що мене, звісно, дуже тішить, але от хороші, якісні фотографії проти вікна і сонячного світла зробити мені було дуже важко. Тож врахуйте, що в кімнатах набагато світліше, аніж це може здатись на фотографіях. Ну що ж, ласкаво просимо!


Спершу скажу, що розміщення нашого житла є дуже і дуже хорошим, особливо для іммігрантів-початківців, близько до всього і в той же час на маленькій і тихенькій вуличці. На карті видно, що біля нашого дому проходить велика магістраль Trans-Canada Highway, і мене це спочатку дуже насторожило через можливий шум від траси, але на нашій затишній вулиці не чути абсолютно ніяких шумів від великої дороги.

В той же час, три великих торгових центри знаходяться в пішій доступності, а один з них (місцеві люди говорять, що він найкрасивіший не тільки в Вікторії, а й у всій Британській Колумбії), Аптаун (Uptown), - всього лиш через дорогу. До даунтауну їхати 5 хв. машиною і 15 хв. на велосипеді. Одним словом, місце - ну дуже зручне.

Це територія нашого комплексу таунхаузів. Для тих, хто ще, може, не знає, таунхауз - це такий довгий будинок, в якому кожен житель має окремих вхід в своє житло. Буквальний переклад - міський будинок. Тобто все наче окремо, сусідів зверху і знизу немає, але все-таки ще не окремий повноцінний будинок зі своєю приватною прилеглою територією. Хоча нам таунхаузи тут дуже і дуже сподобались, і поки що ми більш як задоволені своїм новим житлом.

Комплекс складається з ось таких двох дзеркально однакових будиночків, по 10 апартаментів у кожному, які стоять навпроти один одного, а посередині є невеличка приватна територія, яка цілий рік ось так яскраво зеленіє (що для Британської Колумбії зовсім не рідкість).

Алея до одного будиночку

Алея до іншого будиночку.

Чесно вам скажу, що я наробила цілу купу прекрасних фотографії нашого комплексу, який влітку просто тоне в квітах і цвітінні. Але дивним чином усі фотографії кудись загадково зникли, довелось дофотографовувати в останній момент, коли вже навіть дерева скинули все своє листя. Ось такою територія виглядає саме зараз в зимовий період.

Це друга сторона будинків з виходом на гаражі.

Це все приватна парковочна територія для гостей

І все це обрамлює живий зелений паркан висотою в кілька метрів

А ось це вхід до нас додому. 

Ми знімаємо кутові апартаменти, які, на мій погляд, мають багато переваг. У нас, наприклад, дуже багато вікон і величезний кутовий балкон на другому поверсі в порівнянні з усіма сусідами, які не живуть "на куті".

Ось наш кутовий балкон. А на першому поверсі всі вікна по периметру - це вітальня.

Вхідні двері. А справа - наше невеличке патіо. І знову ж таки, в порівнянні з сусідами, кутові таунхаузи мають найбільші патіо, що теж є плюсом.

Правда, поки що в нас воно пустує і взимку тут одиноко стоїть лише барбекюшниця.

Ну що ж, заходьте до нас додому...
Почнемо мабуть екскурсію по дому з головного входу, хоча ми не так часто його використовуємо, пізніше поясню чому. На цьому поверсі (будемо називати його першим поверхом) в нас є вітальня, кухня і невеличка ванна кімната (без ванни :-)).

Отож, це вхідні двері з вулиці і невеличкий коридорчик. 

Зліва у нас вітальня, справа - кухня.

Вхід на кухню

Вигляд на вітальню з коридору

В стіні, яка розділяє коридор і вітальню, є таке наскрізне віконечко, через яке з коридору відкривається вид на вітальню

Одразу скажу, що сфотографувати вітальню було найскладнішим завданням, тому що у вітальні у нас практично по всьому периметру є величезні вікна, від чого вона робиться надзвичайно світлою, затишною і навіть досить візуально великою, незважаючи на свій не дуже великий розмір. Тому частина фотографій буде з закритими жалюзями, щоб хоч якось відобразити справжні кольори кімнати. 

Тут у нас зона відпочинку з двома дуже зручними диванами, кофейним столиком, телевізором навпроти і, звісно, різними іграшковими зонами для Сашка.

При виборі диванів у вітальню я одразу знала, що хочу їх в світлому кольорі. Задовго до переїзду на цю квартиру ми вже підшукували світлі дивани, і це були перші меблі, які з’явились у нашому домі одразу на наступний день.

Телевізор знайшов своє місце на стіні під коридорним "віконечком". 

Це було єдине зручне рішення, щоб зекономити місце, яке могло б піти на тумбу під телевізор.

Також по задумці вдалось організувати обідню зону у вітальні, щоб приймати там гостей. 

А коли стіл не зайнятий для прийому гостей, він служить нам робочою зоною, і на ньому комфортно розміщуються обидва ноутбуки

Вид з вітальні на коридор і кухню

Перейдемо на кухню.

Як ви уже помітили, дверей, які б відділяли кухню від коридору і вітальні, немає. Але в той же час кухня не є повністю приєднана до вітальні, як тут часто зустрічається. І, хоча мені досить подобається концепція об’єднаної кухні з вітальнею, такий варіант, як у нас зараз, мене теж влаштовує.

Кухня зазвичай йде повністю обладнаною всім необхідним, включаючи холодильник, мікрохвильовку і посудомийку. Щодо посудомийки - можливі варіанти кухонь і без неї, але в моєму списку пріоритетів при пошуку житла було наявність посудомийки як обов’язковий фактор.

Також на нашій кухні виявилось достатньо місця для обіднього столу

Та ще й це місце біля двох великих вікон, що робить сімейні посиденьки за столом ще приємнішими через красивий вид через вікно

Я одразу вирішила, що в цій обідній зоні на кухні повинно бути не що інше, як круглий стіл

В коридорі в нас ще є невеличка гардеробна. 

В кінці коридору - сходи наверх і вниз.

На цьому ж поверсі є маленька ванна кімната без власне ванної

Ось частина коридору зі сходами

Тепер піднімаємось наверх, на другий поверх

На другому поверсі в нас розмістилися три спальні та дві ванні кімнати

І ось вона - головна спальня (master bedroom)

За що я її люблю - це за великі вікна, завдяки чому там завжди багато світла

Зі спальні є вихід на балкон

З балкону відкривається просто чудовий вигляд на територію нашого комплексу. Фото робились в кінці жовтня, коли за вікном була така красива осіння палітра. 

Навпроти - друга половина комплексу. Всього в нашому комплексі є 20 апартаментів, по 10 окремих входів на кожен довгий будинок

Балкон у нас доволі великий, кутовий

Повертаємось в кімнату

Крайні двері зліва - це вихід в коридор, двоє інших дверей - це гардеробна і приватна ванна кімната, в яку є вхід лише з нашої спальні

Невеличка на перший погляд гардеробна, яка вміщає в себе повністю весь наш із чоловіком одяг

Ванна кімната в нашій спальні

Одразу двері в двері з нашою спальнею межує спальня Сашуні.

Кімнату синочка я декорувала в першу чергу. І коли ми, дорослі, спали перших три тижні в пустій спальні на надувному матрасі, то в Сашка на стінах вже була аплікація і майже все було вже облаштовано до найменших деталей :-)

Ліжечко Сашуні

Веселі мавпочки, які складають Сашкові компанію перед сном

Тема веселих мавпенят мені так припала до душі, що вони "поселились" в кімнаті Сашка усюди

Стіна навпроти ліжка

Дуже зручний стелаж якраз під зріст Сашуні

Письмово-навчально-розважальний столик.

За вхідними дверима можна побачити, якщо придивитись, інші двері - це гардеробна. 

Гардеробна Сашка

Стіна біля вхідних дверей

Загальний вид на кімнату Сашуні

А це вхід в нашу третю спальню на другому поверсі, яка в нас стала гостьовою

Гостьова кімната поки що облаштована найменше всього, але найнеобхідніше там вже все є

Одразу біля гостьової кімнати знаходиться друга ванна кімната для загального користування

Маленький коридорчик на другому поверсі. Ось ці двері праворуч - це невеличка кладовка

Сходи, які ведуть вниз на перший поверх

А це вже сходи, які ведуть вниз з першого поверху на "мінус перший" поверх, як ми його називаємо, або по місцевим міркам - бейсмент (basement), напівпідвальне приміщення.

На "мінус першому" поверсі в нас ще є одна кімната. Наші сусіди називають її сімейною кімнатою (family room). Часто там роташовані різні розваги для дітей або великий домашній кінотеатр. У нашому випадку у нас ця кімната ще не облаштована належним чином, але вона виконує свою корисну роль: для хлопців, які хочуть пограти бакскетбол чи футбол; для Сашка, який може ганяти там на своїй машині або скакати на великому м’ячі; для мене і мого навчання, коли мені треба щось роздрукувати на великому принтері. Ще там можна полежати на надувному матрасі, кому уже зовсім не знайшлось місця на верхніх поверхах :-)

Зліва маленький коридорчик, який веде на сходи наверх

Ну і головне ще для мене, маючи велику нішу, вона служить нам, певною мірою, складом 

Двері прямо - це вихід в гараж, або, дуже часто, наш головний вхід додому.

Двері ліворуч - це ще один туалет разом з пралкою і сушилкою.

Під сходами в нас "сховався" великий бойлер, який постачає нам гарячу воду

Ось вона - "схованка" під сходами справа біля вхідних дверей.

Прямо, як уже видно, - гараж.

Зліва - ванна кімната

Наш гараж, де окрім того, що ночує наша машинка, є ще купа місця для зберігання всього, чого тільки треба. І незважаючи на те, що гараж є доволі великий і вмістимий (на нашу думку), ми одні з небагатьох (ще можливо 3-4 сім’ї), хто тримає свою машину таки в гаражі. В інших сусідів гараж завалений речима настільки, що там акуратно прокладена доріжка від воріт до вхідних дверей між рядами коробок і різних речей. Не маю уявлення, що таке можна тримати в гаражі, щоб там не було місця для машини. До прикладу, в нас на полках є ціла купа всякої всячини, 4 дорослих велосипеди + 1 дитячий, коляска, старий письмовий стіл, і все рівно місця ще достатньо. Ех... Не жили наші канадські сусіди в 1-кімнатній хрущовці без балкону, де поміщається все, навіть велосипед :-)

В’їзд в гаражі знаходяться на другій стороні будинку

Ось і завершилась довга ексукурсія по нашому дому. Проживши в ньому вже не один місяць, можу сказати, що ми надзвичайно задоволені нашим вибором. Скажу, як новоспечений іммігрант, що житло і його якість на початку нашого становлення в новій країні, було дуже і дуже важливим аспектом для нас. Про це, в більшості, пишуть всі іммігранти. І це доволі логічно, оскільки, змінивши все кардинально в своєму житті, покинувши звичні і рідні місця, батьків, родичів і друзів і переїхавши з мінімальними пожитками в нову, нехай і дуже хорошу, але спочатку дуже чужу країну, хочеться, щоб житло, в якому доводиться проводити багато часу і просто відновлюватися фізично і морально, приносило задоволення, а не добивало морально і загострювало відчуття депресії. 

В цей таунхауз ми закохались, як то кажуть, із першого погляду. І можу сказати, що ми не помилилися з вибором. На початок - це просто ідеальне місце й умови. Чому я постійно наголошую про початок? Тому що, поживши тут, починаєш розуміти, що для канадців хороше житло означає подалі від шуму, великого руху і магазинів, а поближче до красивої природи: море, гори, океан, річки чи озера - тут всього багато на вибір і смак. Але як нові іммігранти, які часто ще довший час пересуваються на громадському транспорті і своїх рідних ногах, а всього вирішити, купити, принести треба багато, дуже зручним вважається вибір близько до хорошої транспортної розв’язки і торгових центрів, щоб поки ще, по старій звичці, в магазин за хлібчиком можна було пішки сходити :-)