Діти і фінанси

В продовження фінансової теми, в цьому пості постараюсь висвітлити окремо фінансові питання, пов’язані з дітками, і я зупинюсь на наступних пунктах:

• державні виплати на дітей
• поточні витрати на дітей
• банківський рахунок на освіту

Ще раз повторюсь, що описуватиму ситуацію, яка є в Британській Колумбії. В Канаді кожна провінція має свої закони і правила, які можуть суттєво відрізнятись між провінціями. Але я думаю загальна тендеція більш менш схожа.

І так, як же Канада фінансово допомагає батькам у вирощуванні дітей? І на що реально вистачає цих коштів? 

Одразу по приїзду в Канаду ми подались на всі необхідні програми, яких було безліч, в тому числі на отримання виплат на дитину. Довго не було ніякої відповідді і виплат, тому я вже в якийсь момент засумнівалась, чи все правильно ми зробили, чи на все, що треба, подали документи. Врешті-решт десь через 3 місяці нам прийшли перші чеки з призначенням "виплата на дитину". Кошти були нараховані за весь період з дня нашого прибуття в Канаду. Сума одразу получилась кругленька, що нас немало втішило. Плюс потім ще різні чеки йшли і йшли, і так вийшло, що майже всі виплати прийшлись приблизно на один період. І ми почали отримувати  гроші від держави мало не щодня, що стало аж незручно: "Невже ми вже стільки заслужили отримати від нової держави, якій ще нічого самі не дали?".

Отож, які виплати дає Канада:

• child tax benefit (The Canada child tax benefit is a tax-free monthly payment made to eligible families to help them with the cost of raising children under age 18. (взято з урядового сайту) - The Canada child tax benefit - це щомісячна виплата на дітей, яка не піддається оподаткуванню, сім’ям, що мають на це право, щоб допомогти їм з витратами на вирощування дітей до 18 років).  Сума цих виплат варіюється, залежно від доходів сім’ї за попередні роки. Але, оскільки наші доходи за попередні два роки в Україні були значно нижчими від мінімальних канадських доходів, то ми отримуємо цю виплату в найбільшому розмірі і складає вона 304 дол./міс.
• universal child care benefit (The UCCB is designed to help Canadian families, as they try to balance work and family life, by supporting their child care choices through direct financial support. The UCCB is for children under the age of 6 years and is paid in instalments of $100 per month per child. (взято з урядового сайту) - The UCCB виплата створена для того, щоб допомогти канадським сім’ям, оскільки вони стараються балансувати між робочим і сімейним життям, підтримуючи їхній вибір у вирощуванні дітей через пряму фінансову допомогу. The UCCB - це виплата на дітей віком до 6 років і складає 100 дол./міс. на дитину. ) Получається, що не залежно від доходів, кожна сім’я щомісячно отримує гарантованих 100 дол. на дитину віком до 6 років.

Сумарно получається, що в минулому 2013 році, ми, як новоспечені канадські іммігранти, отримували з перших днів перебування в країні щомісячну виплату на Сашка в розмірі 400 дол. Які виплати будуть в цьому році, зважаючи на доходи за попередній 2013 рік - ми ще не знаємо, але одна сума в розмірі 100 доларів буде гарантовано.

Тепер трошки порахуємо, щоб зрозуміти, багато це чи мало 400 доларів в місяць на дитину. Приведу кілька основних витрат на нашу дитину:

• підгузники велика пачка (150 шт) - 30-35 доларів (залежно від фірми і можливості потрапити на знижку). Пачки вистачає більше як на місяць.
• молочна суміш (800-900 мг) - 13-20 дол. Вистачає майже на місяць
• дитячий одяг: футболочки по 3-7 дол., штанці - 6-15 дол., зимова куртка - 40 дол., весняна куртка - 20 дол., взуття - 25-40 дол. Нижчі ціни - це ціни розпродаж, які тут є постійно в різних магазинах.
• дитячі іграшки: дитячий велосипед - 45 дол., конструктор - 10 дол., великі машинки - 17-25 дол., набір кольорового пластиліну з формами - 12 дол. Іграшки, які ми купуємо є якісними від провідних дитячих фірм і всередньому вартують приблизно 15-20 дол. На іграшки теж є постійно різні знижки і акції. 

Що в нас получається? Якщо в місяць купувати велику пачку підгузників, банку молочної сумішші, необхідний одяг, і нових пару іграшок то ми виходимо на бюджет приблизно 150 дол. Плюс ми ще тратимо кошти на дитячі розваги і спорт. Так, курс уроків плавання на 2 місяці з відвідуванням 1 раз в тиждень вартує 40 дол. У нас були дисконтні карточки на спорт, так як у сім’ї з низькими доходами за попередні роки, і нам обходилось все це на 50% менше. Накинемо на розваги і спорт ще 50 дол., маємо 200 дол. в місяць. Додамо ще податок на все (12%) і ще кілька витрат на дрібниці і маємо 250 дол. Звісно, тут не враховане харчування, як таке, але, я б сказала, що це спільна сімейна стаття витрат і дитина їсть те, що їсть вся сім’я. Залишається ще 150 дол. з виплачених державою коштів. Ще можна додати якийсь спортний або розвивальний факультатив (що ми часом робимо), або відкладати кошти на майбутнє, про що я збираюсь розповісти далі.

Коли ми відкривали банківський рахунок, як тільки приїхали в Канаду, нам розповіли про можливість відкрити накопичувальний рахунок з призначенням "на освіту дитині". Оскільки голова в нас була перегружена інформацією, а розуміння фінансової ситуації зовсім не було, ми вирішили відкласти це до кращих часів. Через кілька місяці коли ми вже трохи осовоїлись, а я почала розбиратись з банківськими тонкощами, ми вирішили відкрити ще кілька додаткових рахунків, одним з яких був накопичувальний рахунок на навчання (RESP - Registered Education Savings Plan). 

Окрім звичайної системи накопичення, яка була мені уже добре знайомою, зважаючи на мій досвід роботи в банку, я була приємно вражена фінансовою допомогою від держави. Допомога ця стимулює батьків заощаджувати на навчання дітей, що в свою чергу може стимулювати потім дитину все таки обрати шлях на отримання вищої освіти. Все таки отримувати вищу освіту в університеті чи спеціальність в коледжі - тут не є популярною справою. Цілком нормальною є ситуація, коли дитина після школи хоче подумати кілька років, чи варто їй вчитись, де їй варто вчитись, спробувати попрацювати, отримати якийсь досвід. І часто таки не знаходить в собі достатньо сил і бажання продовжувати вчитись. А зі сторони батьків тут не прийнято втручатись в цей процес і наполягати на отриманні вищої освіти. Хоча, мабуть якусь ненав’язливу педагогічну політику вони і проводять, але мабуть не всі, так як вони стараються поважати вибір своєї дорослої дитини. 

Як би там не було з тими педагогічними канадськими методами, повернемось до фінансів. Справа в тім, що навчання тут дуже дороге, ну просто ДУЖЕ дороге. Залежно звісно від вибору професії і навчально закладу, але суми можуть варіюватись в районі кількох десятків тисяч доларів за рік. Ось тут можна спробувати допомогти своєму майбутньому студенту, заощаджуючи на його навчання по трошки все його доуніверситетське життя. Хоча, знову ж таки, практика фінансової допомоги з боку батьків на отримання вищої освіти їхньої дитини не є дуже популярною, про що я вияснила, коли робила дослідження на цю тему для проекту в коледжі. Частина молодих батьків, роздумуючи на тему "Чи варто фінансово допомагати дітям у отриманні вищої освіти" схилялась до думки, що діти повинні самі бути відповідальними за свій вибір. Благо є студентські кредити на навчання, можна мати підробіток, щоб оплачувати навчання, і взагалі, все що дається легко і даром - не дуже ціниться, і їм дуже не хочеться, щоб їхнє дитя просиджувало штани в університеті, поки вони (батьки) будуть з усіх сил старатись оплатити його навчання. Інші батьки казали щось на кшалт: "Якщо в мене буде фінансова змога допомогти, то мабуть допоможу". Так от, повертаючись до цієї фінансової змоги, розкажу про банківський накопичувальних рахунок на навчання.

Особливість банківського накопичувального рахунку наступна:

• сума заощаджень будь-яка, яку ви оберете. Наприклад, ми для початку почали заощаджувати по 25 дол./міс., що звісно не є супер великими внесками. Суму заощаджень можна як збільшувати, так і зменшувати. Можна і перервати на певний період щомісячні внески. 
• накопичувальний рахунок є інвестиційним інструментом, що є трохи незвично, я так думаю, для вихідців з України, де депозитні рахунки функціонують зовсім по-іншому. Якщо в Україні, вложивши на депозит 1000 грн., клієнт може точно порахувати, яку суму разом з відсотками він забере в кінці терміну, то з інвестиційними рахунками - це чиста води біржова гра. На суму коштів, які клієнт відраховує на накопичувальний рахунок, купуються акції, облігації, на які ціна міняється щодня. То ж цілком нормальна ситуація, коли положивши своїх 1000 доларів, вже завтра у вас на рахунку буде 970 дол., так як ціна на цінні папери, що ви купили, впала. А вже через кілька днів ви бачитимите на своєму рахунку 1010 дол. Та в довгостроковій перспективі все це виростає в ціні, та й зрештою, в інвестиційні банківські рахунки включені різноманітні цінні папери, такий собі фінансовий мікс, який щодня балансує за рахунок цін на різні цінні папери. А якщо коротко пояснити для клієнта - ваші гроші все рівно виростуть, але в довшому часовому проміжку (5-7 років). 
• і найцікавіше - держава постійно додає до вашого накопичувального рахунку 20% від суми ваших заощаджень. Наприклад, ви відложили в місяць 200 дол., держава додала на ваш рахунок ще 40 дол. І так щомісяця. Є певні обмеження. Ці 20% виплачують на заощадження в розмірі до 2500 дол. в рік. Що буде більше цієї суми в рік, то доплат на кошти вище 2500 дол. вже не буде. І максимальна сума цих державних доплат на дитячий накопичувальний рахунок складає 7200 дол. за весь період до 18 років. 
• і є ще одна фінансова доплата від держави у вигляді одноразової виплати в сумі 500 дол. на дитину, чиї батьки отримують фінансову допомогу на дитину. А також плюс 100 дол. в рік діткам до 15 років, чиї батьки отримують фінансову допомогу на дитину. 

І ось що в нас получилось: відложивши поки що за весь період лише 225 дол. на майбутнє навчання, на нашому рахунку вже є 1011 дол. з усіма доплатами, а також з ростом цін на наші інвестиції. І нехай цих коштів мабуть навіть не вистачить, щоб купити необхідні книжки, але і до вишої освіти Сашкові ще далеко. Згадаючи, що з коштів, які виплачує держава на дитину, ще є залишок, після усіх необхідних витрат, то є можливість збільшити суму щомісячних внесків і можливо назбирати згодом хоча б на перший рік навчання :-). 

З цим рахунком в мене виникло цілком логічне запитання: "А що, якщо дитина все таки не захоче вчитись далі, що буде з цими коштами?". Сценарій розвитку подій наступний - якщо забирати ці кошти НЕ для навчання дитини, то всі державні доплати автоматично втрачаються і ви забираєте лише свої накопичені кошти за всі ці роки. Або ж можливі такі варіанти:

1. якщо є інші діти в сім’ї, цей рахунок може перейти на їхнє навчання зі збереженням усім державних доплат
2. або ці кошти можна перевести у свій персональний пенсійний фонд, знову ж таки зі збереженням усіх доплат, і з правом використання тоді, коли буде час іти на пенсію. 

Все це можливо виглядає трохи складно і заплутано, особливо, повторюсь ще раз, для простого клієнта українського банку. Але з часом з цим всім можна розібратись, все ж таки канадці якось справляються з цими премудрими довгостроковими фінансовими інвестиціями. 

Ось так приблизно виглядає фінансова картина в Канаді присвячена діткам. І можливо коштів, які виплачує держава на дітей, не вистачить на все-все, що хотілося б придбати чи оплатити своїй дитині (особливо їх не вистачить на оплату садочку), але на якийсь мінімально необхідних пакет речей та послуг цих грошей цілком вистачає, що робить цю державну фінансову допомогу приємно-відчутною в сімейному бюджеті.