Канадський стиль роботи моїми очима

Ось і закінчилась моя перша робота, оплачувана практика в урядовій організації - FIN програма. Час так швидко пролетів, хоч я й отримала додатковий термін, оскільки мені продовжили контракт. Всього я працювала рівно півроку. Оглядаючись назад, спробую пригадати і поділитись із вами своїми враженнями від роботи в канадській урядовій організації. Одразу наперед обмовлюсь, що це лише мої суб’єктивні враження, що всі організації і люди різні, тому нехай мій приклад буде для вас не еталонним, а лише одним із багатьох.

Процес проходження відбору на FIN програму

Отож, я вирішила спробувати отримати роботу, а точніше оплачувану практику, в федеральному уряді Канади, з допомогою FIN (Federal Internship for Newcomers) програми. Процес цей був довгий і часом складний, і я поділюся з вами своєю історією його проходження.

FIN програма - робота в уряді для іммігрантів

Припав мій блог кількамісячним шаром пилу через мій щільний графік і відсутність натхнення до розповідей. Моє світосприйняття поділилось на 2 світи: канадський і український, і між ними тепер така разюча відмінність, що беручи до уваги справи на українському просторі, якось не можу вичавити з себе якісь веселі і цікаві історії про канадське життя.

Але не розповісти про свою першу роботу, і головне, чудову програму, завдяки якій я її отримала, не маю права, так як шанс цей, на мою думку, - унікальний, і я впевнена, що комусь із тих читачів, які проживають в Канаді або збираються сюди, це може стати в нагоді.

Корпоративний відпочинок і канадська робота очима дружини

На цих вихідних компанією, де працює Саша, був організований корпоративний пікнік для працівників і їхніх сімей. У всіх працівників уточнили, чи хотіли б вони піти і скільки чоловік буде від їхньої сім’ї. Загалом назбиралось близько 300 чоловік і усім було розіслано повідомлення про місце і час відпочинку, а також про особливості запланованого відпочинку. Ми з Сашком-маленьким були в захопленому очікуванні, адже там повинні були бути якісь розваги і для діток. Як усе буде проходити, чим будуть годувати, що з собою брати - ми не уявляли, тому я озброїлась всім необхідним: додатковий змінний одяг, покривало на землю, м’яч для Сашуні, бадмінтон для нас, перекус і напитки, сонцезахисні креми - і ми вирушили в дорогу.