31 грудня 2013 р.

З Новим 2014 Роком!


     Всіма фібрами душі відчувається наближення свята, і серце, якось по-особливому, сповнене надіями, мріями і сподіваннями. В цей час всім хочеться вірити, що коли проб’є годинник чарівних дванадцять раз, на нас чекатиме не лише ігристе шампанське в бокалах, а й нова сторінка нашого життя: світла, позитивна і багатообіцяюча. І я знаю, що якщо сильно вірити і бажати чогось, то воно обов’язково збудеться. Головне - бути обережними з бажаннями :-)

29 грудня 2013 р.

Випадковості в житті і знову канадська медицина

"Попереду п’ять довгих вихідних святкових днів, нам варто кудись вибратись на відпочинок" - подумала я за два тижні до Різдва, і в голові з’явилась ідея додати трошки справжнього зимового настрою до різдвяних свят. "На острові Ванкувер є гірськолижний курорт, і, якщо нам не судилось цього року покататись на лижах, то давай хоча б снігом побавимось і покатаємо Сашуню на санках" - емоційно переконувала я свого чоловіка. Всі "запалились" ідеєю і на тому вирішили: їдемо на 2 дні на гору Вашингтон на справжній зимовий відпочинок. Залишилося знайти житло на одну ніч.

24 грудня 2013 р.

У передчутті зимових свят

Ось-ось уже розпочнуться святкування прекрасних зимових свят і в наші двері вже стукає Різдво. Не знаю, чи святкуєте ви Різдво саме у грудні (оскільки ми цього раніше ніколи не робили), але ми, приїхавши в Канаду, вирішили, що не можемо тепер не святкувати це тепле і радісне свято саме в грудні. Напередодні Різдва хочемо побажати усім тепла, затишку, щастя і любові у ваших домівка. Нехай ці свята - вісники оновлення, мрій і сподівань - принесуть вам і вашій родині добро, мир і достаток! Нехай ваші серця наповняться радістю і любов’ю, подарованою вам найближчим і найріднішими людьми!

18 грудня 2013 р.

Home, Sweet Home

Нарешті прийшов час, і якось поступово дійшли мої руки до фотоапарату, щоб показати вам наш новий дім. Прожили ми вже тут більше півроку, і наша нова оселя поступово стала такою рідною для нас. Майже забулись усі попередні переїзди (а це наше п’яте житло в Канаді), і ми з радістю любимо проводити час у нашому домі. Навіть уже встигли приймати гостей (приїзд батьків з України), тепер уже час запросити у віртуальні гості вас. Але наперед прошу пробачення за якість деяких фотографій, оскільки в нас вдома дуже і дуже багато вікон, що мене, звісно, дуже тішить, але от хороші, якісні фотографії проти вікна і сонячного світла зробити мені було дуже важко. Тож врахуйте, що в кімнатах набагато світліше, аніж це може здатись на фотографіях. Ну що ж, ласкаво просимо!

2 листопада 2013 р.

Осінь в Butchart Gardens

Минулого тижня на вихідних їздили ми сім’єю в наші улюблені прекрасні Вікторійські сади Butchart Gardens полюбуватися природою в осінньому вбранні. Я очікувала побачити сади, які повністю окутані золотисто-багряними фарбами, а натомість виявилося, що зелені там ще досить вистачає, і осінь найбільше поки що проявила себе лише в Японському саду. Тим не менше, прогулянка видалась, як завжди, чудовою, я набралася позитивної енергії від красивої природи, а Сашко натішився гарбузикам, яких було незлічена кількість.

24 жовтня 2013 р.

Осіння "солянка" з літніми нотками

Зібрала докупи кілька фотографій, про які, коли я їх робила, думала "От треба буде в блозі показати", а потім нема до якої теми їх приткнути. От зроблю таку "солянку" і покажу моменти, якими хотіла з вами поділитись.

23 жовтня 2013 р.

День подяки або перший хайкінг Сашуні

Недавно у нас знову був черговий довгий вікенд у зв’язку з гарним сімейним святом - Днем подяки, а точніше - другий понеділок жовтня. І якщо раніше я тільки спостерігала в фільмах за цим традиційним родинним святкуванням із запеченою індичкою, то цього року було вирішено приєднатись до місцевих традицій і теж відсвяткувати, як годиться.

20 вересня 2013 р.

Перший раз за кордоном, або візит моїх батьків

Ось і пролетіли довгі, здавалось би, сорок днів. Завжди дивуюсь, чому час сприймається по-різному, залежно від обставин? Якщо ти щасливий - час тече непомітно, як пісок крізь пальці, а якщо в тебе є якісь проблеми, то той самий проміжок часу тягнеться нескінченно довго. Ось такі думки мене не покидали вчора цілий день. Вчора ми їздили у Ванкувер проводжати наших дорогих гостей назад, додому в Україну. І все було як дежавю по одному і тому ж машруту: машина, паром, автобус, скайтрейн, аеропорт, тільки як в швидкій перемотці фільму назад. Тож повернулись туди, де і зустрілись. Зустрічати гостей завжди весело, а проводжати - якось сумно, незалежно від того, на яку відстань вони віддаляються.

30 серпня 2013 р.

Дитячі садочки в Канаді

Ця тема для мене була і досі ще є досить складною і заплутаною. Інформації багато, все кардинально відрізняється від звичної української системи, розібратись і призвичаїтись до всього нового в дитячих садочках мені було непросто. Але спробую описати й систематизувати те, що мені вже відомо на даний момент у цій області. Прошу вибачення, якщо допускатиму неточності, так як невідомих моментів залишається ще дуже багато. Плюс треба врахувати, що в кожній провінції можуть бути свої нюанси та особливості, тож я писатиму про те, що є в Британській Колумбії і саме в місті Вікторія. Якщо комусь із читачів буде що додати по цій темі, радо закликаю це робити в коментарях, так як будь-яка інформація - цікава та цінна.

24 серпня 2013 р.

Наше Щастя, наше Сонце, наше найбільше Чудо!

Сьогодні в нашому домі безліч надувних кульок, яскравих стрічок, подарунків і багато дитячого сміху. Сьогодні нашому дорогому і  любимому синочку виповнилось 2 роки! В цей сонячний літній день 2 роки тому ти з’явився в нашому житті і змінив його назавжди, і ми від цього безмежно щасливі!

Синочку, ти - наше Сонце, наше Щастя, наша Радість і наш найбільший Подарунок в житті! Ми даруємо тобі всю нашу любов без останку і бажаємо, щоб вона тебе завжди оберігала по житті! Ми найщасливіші батьки тільки від того, що ти в нас здоровенький, розумненький і гарний хлопчик! Рости здоровим і щасливим, і даруй нам свою посмішку щодня, це - найбільша наша радість!

5 серпня 2013 р.

Зустріч з поліцією або речі, які не перестають дивувати

Одного вечора гуляли ми нашою сімейкою в гарному парку з озерцем. Сашко, як завжди, носився на дитячій площадці, а ми разом з ним лазили, стрибали, спускались з гірки :-). На той момент на дитячій площадці і, взагалі в полі нашого зору, відпочиваючих більше не було. І тут проїхався біля нас поліцейський патруль на велосипедах.

3 серпня 2013 р.

Вакцинація дітей в Канаді. Частина 2

Я уже почала описувати наш досвід з вакцинуванням дітей в Канаді в попердній тематичній статті (тут), і сьогодні розповім, як власне все це пройшло.

Нашу зустріч, через місяць від телефонного дзвінка в клініку, було відмінено за нашою ж ініціативою, тому що в той тиждень наш татко підхопив якогось віруса і активно з ним боровся. Вакцинувати дитину, коли вдома активно хворий член сім’ї, - надзвичайно ризиковано, тому ми перенесли нашу дату ще на 3 тижні далі.

14 липня 2013 р.

Корпоративний відпочинок і канадська робота очима дружини

На цих вихідних компанією, де працює Саша, був організований корпоративний пікнік для працівників і їхніх сімей. У всіх працівників уточнили, чи хотіли б вони піти і скільки чоловік буде від їхньої сім’ї. Загалом назбиралось близько 300 чоловік і усім було розіслано повідомлення про місце і час відпочинку, а також про особливості запланованого відпочинку. Ми з Сашком-маленьким були в захопленому очікуванні, адже там повинні були бути якісь розваги і для діток. Як усе буде проходити, чим будуть годувати, що з собою брати - ми не уявляли, тому я озброїлась всім необхідним: додатковий змінний одяг, покривало на землю, м’яч для Сашуні, бадмінтон для нас, перекус і напитки, сонцезахисні креми - і ми вирушили в дорогу.

12 липня 2013 р.

Наша "качечка" або уроки плавання Сашка

Як і обіцяла, розкажу кілька слів про наші враження після уроків плавання в басейні, на які ми записали Сашуню. Ми уже відвідали 3 заняття і поки що припиняти не збираємось. Хоча початок був, м’яко кажучи, не гладким. Не все пішло так легко і гладко, як я собі уявляла, не зважаючи на те, що Сашко любить проводить час в басейні і хлюпаємось там часом по три години.

11 липня 2013 р.

Ми чекаємо гостей або туристична віза в Канаду

Найбільша новина нашого літа - це приїзд в гості наших батьків, на який ми усі чекаємо з нетерпінням. Сашко тепер, коли бачить в небі літак, голосно мені заявляє, що це бабуся і дідусь летять до нього в гості. А ми вивчаємо і плануємо наш графік відпочинку, цікаві і красиві місця, які хочеться показати, а також дізнаємось про рибалку на острові, оскільки дідусь обіцяв наловити багато великої риби :-). Отож, візи майорять в паспортах, квитки на літак куплені, можна розповісти детальніше, як проходив у нас процес оформлення візи.

28 червня 2013 р.

Новий номер телефону

Усе забуваю попередити тих родичів, друзів, знайомих, які мають мій канадський номер телефону - він змінився з того часу, як ми переїхали у Вікторію. У всіх, в кого є мій номер телефону, що починається з "604" прошу вважати його недійсним, по-можливості надішлю новий номер телефону.

Справа в тім, що особливість канадського мобільного зв’язку полягає в так званих локальних (local call) і загальних (long distance call) хвилинах для дзвінків . Тобто кожен регіон має свій локальний код (це стосується не лише домашніх, а й мобільних номерів також) і оператор надає вам в рамках обраного тарифного плану певну кількість безкоштовних хвилин для дзвінків на локальні номери. Тобто, для вас зовсім немає значення, чи ви телефонуєте на домашній, чи на мобільний номер, на який оператор здійснюється дзвінок (як це прийнято в Україні), головне - чи входить цей номер у вашу локальну мережу. Всі решта дзвінки по Канаді вважаються так, як міжміські (long distance) і відповідно вартують додаткових грошей.

В зв’язку з цим, коли ми переїхали жити в Вікторію, яка не входила в локальний регіон міста Ванкувер, нам було вигідніше змінити номери телефону з новим локальним кодом "250". Все забувала вам про це розповісти, аж поки не подумала, що може хтось з друзів шле смс на старий номер і довго чекає від мене зворотньої відповідді.

27 червня 2013 р.

L.I.F.E. - Leisure Involvement For Everyone

Я вже неодноразово розповідала про те, як канадці дуже полюбляють займатись спортом, і не так, заради якихось досягнень (хоча і таких мабуть теж вистачає), як для власного задоволення і здоров’я. Практично в кожній сім’ї є така кількість велосипедів, скільки членів сім’ї, а може і більше. Багато хто займається бігом, плаванням, дайвінгом, тенісом, лижами, катанням на коньках, роликах, скейтбордах, влаштовує ранкові або вечірні пробіжки і багато багато іншого. Тут для цього доступно все, тільки було б бажання і час.

7 червня 2013 р.

Вакцинація дітей в Канаді. Частина 1

Перед тим, як почати описувати схему вакцинування дітей в Канаді, я хочу одразу попередити, що я не маю на меті когось переконувати в корисності чи навпаки в шкоді вакцинування. Я вважаю, що кожні батьки мають право на власну думку з цього приводу і мають можливість погодитись або відмовитись від вакцинування себе і своїх дітей. Я знаю, що в Україні проводиться досить сильний рух проти вакцинування і приводиться багато аргументів на його користь. 

В нашій сім’ї ніхто не має медичної освіти, тому займатись агітацією щодо того, варто робити прививки чи ні, ми просто не маємо морального права і достатніх медичних знань та аргументів. Тим не менше, наші родичі і друзі знають, що в своїй системі виховання і фізичного догляду за дитиною ми притримуємось принципів дитячого лікаря Комаровського, а він, з точки зору свого практичного досвіду і отриманих медичних знань, рекомендує не відмовлятися від вакцинування дітей. Кому цікаво детальніше почитати або подивитись відео, щоб розібратися з тонкощами, ризиками, перевагами і особливостями вакцин - прошу використовувати його сайт http://www.komarovskiy.net 

В нашій сім’ї ми прийняли рішення, що вакцинація повинна бути і ми дамо нашій дитині захист, у вигляді прививок, від тих хвороб, від яких пропонує на сьогоднішній день медицина. Тож надалі прошу не коментувати критично наші погляди на вакцинування, оскільки я не зможу з вами аргументовано сперечатись за відсутності необхідної медичної освіти. Якщо є бажання обговорити необхідність або шкідливість вакцинації - краще звернутись до дитячого лікаря.

Witty`s Lagoon або пляж, на якому можна в морі скупатись

В неділю ми відправились, за рекомендацією нових знайомих, на пляж, який називається Witty`s Lagoon і знаходиться за 20 кілометрів від нашого дому. Зібрались грунтовно: з обідом, запасним одягом і іграшками для піску. Нам розповіли, що на цьому пляжі дуже часто бувають великі відливи, і через це море дуже мілке і тепле, так як водичка встигає прогрітись. Діти просто обожнюють цей пляж, так як можна гратись на піщаному пляжі і бовтатись у морі.

4 червня 2013 р.

Пригоди сміливої черепахи або прогулянка в черговому парку

Так якось виходить, що з’являється щось цікаве для написання у блозі лише після вихідних. Ми стараємось проводити їх активно, весело і цікаво. Щодо цікавості - у нас мабуть піде ще не один рік на освоєння всього цікавого, що пропонується в нашій місцевості і на острові загалом.

Так, минулих вихідних (саме в суботу, бо про неділю буде наступний пост, сподіваюсь, завтра-післязавтра) ми поїхали у великий парк з озерами Elk/Beaver Lake Regional Park. Думаю, з назви можна зрозуміти, що тут мали б бути лосі і бобри, правда цього разу ми їх там не зустріли.

31 травня 2013 р.

Каштани, каштани, каштани...

Натрапила в своїй фото-колекції на фотографії, які робила спеціально, щоб показати вам на блозі. А було це 2 тижні тому, коли ми прогулювались біля Парламенту на День Вікторії.

26 травня 2013 р.

Море, сонце, пляж або прогулянка по набережній Сіднею

На минулих вихідних була чудова сонячна погода, незважаючи на те, що вранці було трохи похмуро, і ми вирішили скористатись нагодою і поїхати в сусіднє місто Сідней на прогулянку. Кілька хвилин в інтернеті на вивчення розваг, які пропонує це місто, і для нашого першого візиту була обрана прогулянка по довгій набережній вздовж моря (цей трейл на узбережжі простягається на 2,5 км). Рюкзак на плечі, навігатор в машину, руль в руки, і ми відправились в дорогу.

25 травня 2013 р.

Сімейна прогулянка на велосипедах

Сьогодні нарешті відбулась наша перша сімейна вилазка на велосипедах, чому були раді усі без виключення, але найбільше це сподобалось Сашуні-маленькому.

15 травня 2013 р.

Перший канадський дитячий День народження

Минулої неділі ми вперше відвідали святкування дня народження по-канадськи. Так склалось, що в нашому комплексі таунхаузів поруч живуть сусіди, в яких є теж дітки: хлопчик 3 рочки і дівчинка 10 місяців. Виявляється, що окрім цих сусідів і нас, у нашому комплексі більше немає сімей з маленькими дітками. Якось випадково в дворі Сашко познайомився з цим хлопчиком, якого звати Ділан, і вони почали дуже гарно активно бавитись. Час від часу, коли ми натрапляли на цих сусідів у нашому дворі, хлопчики все більше здружувались і їм було дуже цікаво гратись один з одним.

Наближався день народження в Ділана і на запитання мами "Кого ти хочеш запросити на свій День народження?" Ділан виявив бажання, щоб на його свято прийшов Сашко. Так ми отримали наше перше запрошення на "Birthday Party" за 2 тижні до запланованої події. Я записала собі нагадування в телефоні, щоб ненароком не пропустити таку важливу подію.

5 травня 2013 р.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Із Христовим Воскресінням!
Із Пасхальним торжеством!
Хай за Божим повелінням
Дім наповниться добром!

Радість в серці не вщухає,
У душі цвіте весна,
Життя щастям процвітає,
Усіх благ, щедрот, тепла!

Ми хочемо усіх наших рідних, близьких, друзів і знайомих привітати з чудовим світлим святом Паски і побажати усім миру, злагоди, тепла, сімейного затишку і любові!

2 травня 2013 р.

Українська вечеря в українському культурному центрі

Недавно неподалік від нашого дому ми випадково знайшли український культурний центр "Веселка". Довго ми туди збирались зайти, щоб побачити, як же виглядає українська община в Канаді, і нарешті таки туди потрапили. Здебільшого те, що ми побачили, відповідало моїм очікуванням і уявленням про такого роду місце.

30 квітня 2013 р.

Лозунг чи кредо життя?

Якось, проїжджаючись центром міста, я побачила цікавий бігборд, на якому був вислів, що мене вразив. Тоді я не зорієнтувалась і не встигла його сфотографувати. Але нещодавно ми знову були в тій околиці і я спеціально зробила фотографію для блогу. Не знаю, чи це просто рекламний заклик, чи кредо життя канадійців, чи то пак вікторійців.

28 квітня 2013 р.

Нумізматика або наша щаслива монетка

Одного дня, перечитуючи рекламні листівки і буклети, які нам приносять додому, я натрапила на рекламу, яка мене зачепила. Можна сказати, що реклама виконала свою роботу, потрапила до потрібного клієнта і продала свій продукт.

В нашому домі тепер є свій "Монстрик"

Нещодавно в нашій сім’ї з’явився дуже необхідний в господарстві "Монстрик" (це я йому дала таке ласкаве ім’я :-) ). Ми довго підходили до цієї покупки, все ніяк не могли вибрати і наважитись. А ця річ - надзвичайно потрібна і просто мусить бути в кожному домі. Що ж це? І чому воно у нас називається "монстрик"?

21 квітня 2013 р.

Доставка меблів і патріотизм

Сьогодні, нарешті, приїхали решта замовлених меблів і ми, можна так сказати, уже у повному необхідному укомплектуванні. Тепер усе хочеться прикрасити елементами декору, якимось милими симпатичними речима, квітами, зеленню і картинами. Але це все уже не відноситься до першочергової категорії, то ж будемо помаленьку і далі облаштовувати нашу домівку, щоб вона ставала затишною і більш рідною.

Але, маючи уже мінімально-необхідний набір меблів, а не просто голі стіни, я вже можу в найближчому майбутньому зробити для вас фото, а може і відео екскурсію по нашому новому дому. А поки розкажу, як нам сьогодні цікаво доставляли меблі додому.

16 квітня 2013 р.

Неочікувана листівка або продовження про привітних канадців

Сьогодні нам прийшов дивний лист. Не те, щоб якийсь незвичайний, а просто відправником була невідома нам фізична особа. Загалом, ми отримуємо зараз масу листів від організацій, які присилають нам як не рахунки, то якісь документи, заявки, тощо. А так, інші люди нам, загалом, не пишуть листів, спілкуємось зі всіма з допомогою інтернету. І хто ж це б міг бути? Цікавість переповнювала, і я швидко побігла відкривати таємничий лист.

14 квітня 2013 р.

Рахунок за медичні послуги

Нарешті можна поставити крапку в фінансовій історії з нашим першим зверненням в канадську лікарню (про це я писала тут). Пройшло майже 2 місяці, поки все остаточно завершилось і вирішилось, хто, скільки і кому платить.

12 квітня 2013 р.

Як я отримав водійське посвідчення Британської Колумбії (British Columbia driver’s license)

У Канаді, як і в США, роль основного посвідчення особи відіграє не паспорт («внутрішнього» паспорта тут взагалі не існує, а «закордоний» треба пред’являти лише при міжнародних подорожах), а водійське посвідчення (далі – BCDL). Тут вважається дивним, якщо людина його не має, а ще відсутність  BCDL може злегка обмежити людей в правах, адже багато де його просять показати.


BCDL повністю виконує роль посвідчення особи: воно містить фотографію, основні анкетні дані та адресу проживання. Коротше кажучи, краще його мати, ніж не мати. Якщо не хочеш здавати водіння, але хочеш мати посвідчення особи, можна просто прийти в організацію - аналог нашого МРЕО, яка займається видачею цих посвідчень – тут вона називається Insurance Corporation of British Columbia (Страхова Корпорація Британської Колумбії, ICBC) – і попросити видати просто посвідчення особи, яке не дає права водити транспортні засоби.

Мій тест із англійської мови

Вчора я нарешті мала змогу здати тест на визначення свого рівня англійської мови. А потрібно мені це було для того, щоб потрапити на безкоштовні курси для іммігрантів. Я вже писала раніше, що після приїзду в Ванкувер я досить швидко записалась на цей тест, і моя дата здачі була запланована через місяць від запису, але обставини склались так, що ми переїхали з Ванкувера і я змушена була у Вікторії знову записатись в чергу, яка цього разу була півтора місяці завдовжки. Так от, вчора настав день "Т" (тобто тесту) :-).

11 квітня 2013 р.

Привіт з України, або "розпишіться, вам передача"

Сьогодні мене розбудив дзвінок у двері і, поки я добігла з спальні до вхідних дверей, уже нікого не було. Натомість я знайшла довгоочікувану сумку-баул із сімейства "іммігрантських", яка нарешті приєдналась до своєї іммігрантської родини сумок в нашому домі :-). Вона проробила увесь цей довгий шлях з України, з маленького містечка Червоноград (яке на Львівщині) до містечка Вікторія (яке в Британській Колумбії) в гордій самоті. Як же довго ми її чекали! І мій день розпочався сьогодні з вибуху емоцій із цього приводу.

8 квітня 2013 р.

Руйнуємо міфи. Канадці - привітні чи байдужі?

Перед поїздкою в Канаду десь в інтернеті я неодноразово стикалась із висловами, що люди з американського континенту добряче егоїстичні, дбають лише про себе, фальшиво посміхаються, постійно питають "як твої справи?", насправді ніколи не зацікавлячись ходом твоїх справ, і їм просто нема діла до незнайомих людей. Ну що ж, проінформований - значить озбороєний, вирішила я перед нашим приїздом в Канаду.
Як же виявилось насправді?

1 квітня 2013 р.

А тут уже і Паска, і весна наступили

Сьогодні в Канаді і в цілому світі святкували велике свято Паски, з чим і хочу усіх привітати. Щоправда, ми все ще не встигли так "оканадитись", щоб святкувати Паску по місцевих традиціях, тому будемо всі разом з українцями в травні за нашими традиціями святкувати це велике релігійне свято. В Канаді, на скільки мені це відомо, традиції в святкуванні Паски пов’язані з шоколадними зайцями і яйцями (чому це так - поки не знаю). Головна розвага для дітей в цей день - шукати заховані шоколадні яйця і потім їх з радістю поз’їдати. Ми ще до цієї традиції не долучились, тим більше, Сашкові ще рано їсти шоколад, тому цей день у нас пройшов як звичайний вихідний. Ми ходили гуляти в парк, який знаходиться від нас в кількох хвилинах ходьби. Погода сьогодні видалась просто чудова. До нас уже прийшла весна, дощі перестали набридати, а сонце уже так припікає, що канадці уже дістали свій літній гардероб і сміливо розходжують в шортах і футболках.

26 березня 2013 р.

Наша перша в житті машина

Минулого тижня в нашій сім’ї сталась значна подія - ми купили свою першу в житті машину. Так якось складалось, що машини в нашому житті не були такими нагальними за потребою, та й добряче дорогими в Україні, як при купівлі, так і в осблуговуванні. Ну а тут, в Канаді, машина - це не розкіш (хоча мабуть залежить від моделі :-) ), а зручний засіб пересування. Ну, а на острові - тим більше, я вже не одноразово писала, як ми годинами з пересадками добираємось в потрібні нам місця і магазини. Отож, на сімейній раді було вирішено - час і нам придбати машину. Тим більше, що ми вже випробували водіння в Канаді (на арендованих машинах), і нам це ой, як сподобалось.

А ми знову переїхали або наше четверте житло в Канаді

Як я уже писала раніше, у нас запланований переїзд на постійну квартиру 1 квітня, тому ми змушені були знайти собі інше тимчасове житло на період з 22 березня по 1 квітня, так як наш будиночок, в оточенні ферм, був уже зайнятий з 22 березня. І знову вибирати сильно не довелось, бо все треба було вирішити за короткий період (а особливо, враховуючи канадське планування часу). Вибрали, що було вільне і недороге.

17 березня 2013 р.

Сімейний день або похід рекреаційний центр

Сьогодні в Саші був перший вихідний день після трудового тижня, і ми влаштували собі сімейний день з спільним відпочинком і активним проведенням часу. І вибрали ми для нашого суботнього відпочинку похід в рекреаційний центр для того, щоб відвідати басейн і всім поплавати.

Розкажу трошки про так звані "рекреаційні" центри тут. Вони є різні по асортименту розваг і послуг. Є такі,  що лише пропонують спортивні і фізичні заняття - плавання, спортзал, фітнес і інші. Є центри, в яких, окрім спортивних занять, є і різні творчі гуртки, як для дорослих, так і для дітей, є бібліотеки, різні вузьконаправлені курси тощо.

Після того, як ми визначились з подальшим нашим місцем проживання на наступний рік, я почала більш детально вивчати нашу місцевість: які є парки, де дитячі площадки, куди можна з малюком ходити в басейн, можливо є ще якісь дитячі заняття. Я натрапила на сайт нашого містечка-району Saanich http://saanich.ca (поки що, ми самі не знаємо, як правильно вважати Сааніч - містечком чи все таки районом міста Вікторії. По факту, згідно нашої поштової адреси, ми все-таки живемо в місті Вікторія, але місцеві жителі чітко розділяють ці райончики, як в окремі містечка). Але, як би там не було, наш маленький Сааніч має аж чотири власних рекреаціних центри. В кожному райончику є ще свої центри, і в самій Вікторії їх теж є кілька. Одним словом, тут вибір дуже великий. А населення міста Вікторії, між іншим, складає 74 тис. чол., а територія Велика Вікторія - 335 тис. чол.

13 березня 2013 р.

Як ми їхали в даунтаун і доїхали аж надвечір

Повернемось в хронології події трошки назад. Після нашого приїзду у Вікторію в п’ятницю 1 березня ми ввечері з’їздили машиною, яку ми оренадували, в даунтаун. Саме місто і його даунтаун нам дуже сподобались, але ми були втомлені переїздом і, віддавши машину назад в офіс оренди, ми поїхали додому з думкою, що найближчим часом треба буде вибратись погуляти в даутаун. В суботу ми прогулювались навколо дому і ходили на ферму (про що я писала тут), а в неділю вранці було вирішено відправитись на прогулянку в даунтаун. Ми вирішили з’їздити погуляти там і роздивитись місця, які б нам подобались для  подальшого найму житла, а також хотіли відвідати один з дуже престижних районів поблизу даунтауну, де дуже гарно жити, але і доволі недешево.

10 березня 2013 р.

Святкування 8 Березня або прогулянка в Butchart Gardens (обережно, багато фото :-)

Свято 8 Березня, свято весни, ніжності, жіночності, дійшло і до нас, хоча і з запізненням на 10 годин :-). Усіх дівчат і жінок, яких ми не встигли привітати особисто, вітаємо з цим святом, що минуло, і бажаємо завжди квітучої весни на душі і люблячих людей навколо!

Саме свято в нас було зайнятим важливими клопотами, пов’язаними з житлом. Наперед скажу, що ми уже знайшли постійне житло і саме в цей день заключали договір і вирішували різні фінансові питання. Так що у нас завершились нічні пошуки оголошень в інтернеті (коли дитина спить) і нескінченні огляди квартир. Попереду нас чекає переїзд і облаштування, але це вже інша нова історія. А сьогодні - про незабутню прогулянку в прекрасних квіткових садах.

4 березня 2013 р.

Прогулянка на фермі

Як я уже згадувала в описі про наше житло в Вікторії, через дорогу від нашого дому розташована велика ферма, яку ми помітили одразу, як приїхали. Наступного дня було гарна сонячна погода і ми вирушили на прогулянку по нашій околиці. Спершу знайшли найближчий продуктовий магазин (в п’яти хвилинах ходьби), а потім відправились гуляти на фермі і показувати Сашкові справжніх тварин, про які йому багато розповідали і на картинках в книжках показували.

3 березня 2013 р.

Наше нове тимчасове житло у Вікторії

Про те, як ми шукали нове житло у Вікторії за 3 дні до від’їзду, я писала в попередньому пості. Я вибрала найоптимальніший варіант, щоб подобалось, і ціна влаштовувала, і було вільним довше, ніж 2 тижні. Коли ми приїхали сюди, ми зрозуміли, що ми не помилились у виборі, і будинок нам дуже сподобався - просторий, світлий, великі кімнати, 3 спальні, величезна кухня, дуже зелено навкруги і тихо. Фотографії, які були виставлені на сайті, повністю відповідають дійсності, тому я їх вам покажу, щоб не робити свої. А додам свої фотографії усієї зелені навколо нашого будинку, які були зроблені 5 хв. тому :-)

Наш переїзд на острів Ванкувер

1 Березня ми таки переїхали жити на острів Ванкувер, як і планувалось. Всі приготування здійснювались протягом останніх 3 днів, все вирішувалось експрес-методом, що для Канади дуже нехарактерно. Канадці, зазвичай, люблять планувати свої подорожі і відпочинок довго заздалегідь і, відповідно, бронюють для цього житло/авто, тому в останні дні знайти щось підходяще дуже не просто. Мені для пошуку нашого житла в Вікторії відведено було 3 дні, причому більшість хороших варіантів були зайняті, і знайти щось вільне з 1 березня було справжнім викликом. Мені попадались або вільні дуже дорогі варіанти, або вільні дуже страшненькі апартаменти, а мені так не хотілось зіпсувати наші перші враження про Вікторію і острів загалом через погане житло. Але я все-таки знайшла щось доволі пристойне і симпатичне, хоча лише на 3 тижні, а не на місяць, як ми хотіли. Житло наше знову тимчасове з усіма меблями, посудом і зручностями. Про нього напишу наступний пост з фотографіями.

28 лютого 2013 р.

Англійська у дітей або прогреси у вивченні мови в нашого синочка

Коли ми їхали в Канаду, наш малюк, якому було неповних 17 місяців, ні слова не знав і не розумів по англійськи, і ми трошки переживали, як він буде реагувати, коли до нього будуть розмовляти на незрозумілій йому мові. Але розмовляти з ним англійською ще до від’їзду зовсім не хотіли, так як всі кажуть, що діти вивчають іншу мову в іноземному середовищі значно швидше, як дорослі, а рідну мову починають дуже швидко забувати. Нам дуже хочеться, щоб Сашко не просто розумів українську мову, а й міг на ній розмовляти, читати і писати, і будемо докладати усіх зусиль, щоб зберегти і розвинути його знання української мови.

Але від англійської звісно нікуди не дінешся і вже з першого дня він чує тут англійську мову від інших людей, по телевізору, в метро, в магазинах, на вулиці, одним словом скрізь.

В цьому пості буду писати про те, як швидко наш Сашуня сприймає і вивчає англійську мову. Свого роду статистика для нас самих, на пам’ять, і нові слова для бабусів і дідусів, щоб знали, що він вже може видати і могли його зрозуміти :-)
Буду цей пост редагувати по мірі появи нових слів в його лексиконі.
Додаємо нові слова.

27 лютого 2013 р.

Ми пливемо в Сідней. Австралія?

У нас відбулись деякі зміни в нашому іммігрантському житті і з’явились важливі новини, а у зв’язку з цим - і деякі суттєві переміни. Ми дійсно найближчим часом пливемо паромом в Сідней і десь там будемо жити...

22 лютого 2013 р.

Дитяча ігрова кімната і перший поцілунок Сашуні


Сьогодні ми ходили з Сашунею погуляти в торговий центр, який знаходиться неподалік від нас (3 зупинки на метро), так як надворі падав невеличкий дощик, а вдома Саші сидіти дуже не хотілося і просто не моглося :-). Торговий центр називається Brentwood Mall. В цьому торговому центрі звісно є багато різноманітних магазинів з одягом, взуттям, дитячими іграшками, сувенірами, меблями, мобільними телефонами і багато іншого. Також обов’язково є food court (місце з багатьма кафешками навколо, де можна поїсти), щоб можна було проводити там цілий день і не вмерти з голоду. А ще сьогодні ми натрапили там на дитячу ігрову кімнату. Це було для нас відкриттям дня.

Скажу одразу, що в Тернополі є кілька дитячих ігрових кімнат у торгових центрах (ми були в різних трьох) і вони доволі достойні, як з точки зору розмаїття ігор, так і з точки зору безпеки дітей. Так що мене було досить важко вразити ігровою кімнатою для дітей. Раніше в якомусь торговому центрі чоловік натрапив теж на дитячу кімнату і розповідав, що теж дуже класна і цікава і треба буде якось сходити при нагоді, але вартує 9 дол./год. Та кімната, на яку ми натрапили сьогодні, мене дуже вразила. Я була така в захопленні, як маленька дитина, навіть сама з гірки з’їхала разочок :-). До того ж, вона була абсолютно безкоштовною. Коротко спробую описати свої враження, а більше, я думаю, скажуть фото.

20 лютого 2013 р.

Мобільний зв’язок

Одразу наступного дня після приїзду в Ванкувер ми, першим ділом, пішли підключати мобільний зв’язок, тому що без телефонів в наш час дуже некомфортно, а наш український Київстар, на жаль, не має роумінгу в Канаді і наші телефони були мертвими кілька днів, поки ми були в Торонто.

В Канаді є кілька популярних мобільних операторів, які конкурують між собою і кожен пропонує якісь "особливі" тарифні плани, які в свою чергу мало чим суттєво відрізняються один від одного. Я знаю наступні популярні мобільні оператори в Канаді: Fido, Rogers, Bell. До від’їзду в Канаду я старалась порівняти інформацію по тарифним планам в інтернеті, але це було надзвичайно складно, тому що послуги мобільного зв’язку суттєво відрізняються по умовах від звичних нам українських, а розібратись з усім цим самотужки мені було не легко. То ж довелось з усім розбиратись уже на місці після приїзду.

19 лютого 2013 р.

Прогулянка по набережній або в Ванкувері лютий

Ще минулих вихідних ми домивились з друзями зустрітись на набережній річки, неподалік якої ми живемо. Ми дуже часто проїжджаємо на метро цей район, але все ніяк не мали нагоди там погуляти. День видався сонячним і теплим, а настрій був хорошим, з курсом на гарну прогулянку.

Прогулянка дійсно видалась чудовою і я просто забувала фотографувати ту красу, яка була на набережній. Там розмістились просто розкішні апартаменти з фонтанами і шикарним видом на річку. Вся атмосфера нагадувала курортне містечко з таким же неспішним ритмом прохожих, чайками на берегу і сонецем, яке відбивалось у воді. Я опам’яталась з фотоапаратом, як побачила кущі троянд, які почали розцвітати, я не могла це не сфотографувати. Разом з тим і зробила по дорозі назад кілька фотографій з цієї прогулянки.

18 лютого 2013 р.

Наш перший місяць в Канаді


Сьогодні пройшло рівно місяць з того часу, як ми рано-вранці поїхали з нашого рідного Тернополя і полетіли з України на другий континент, через Атлантичний океан в далеку Канаду. По нашим відчуттям здається, що пройшло значно більше часу, але календар стверджує, що пройшов рівно місяць.

Прогулянка в Burnaby Lake Park і підбірка найкращих будинків в околиці

Минулого тижня ми ходили гуляти в сусідній величезний парк Burnaby Lake Park, і хоча, він знаходиться ну зовсім поруч, потрапити в нього було не так і легко. Ще раніше, в перші наші дні проживання тут, я гуляла з малюком з наміром сходити в цей парк, і навіть до нього дійшла, але зайти не могла, тому що це були просто непрохідні хащі, а вхід в парк я так і не знайшла. Наступного разу, коли ми вирішили туди сходити, ми взяли собі в допомогу Гугл і він нас успішно завів до входу в парк.

А поки ми до нього йшли, я не могла намилуватись будинками-красенями в нашій околиці, цього разу я фотографувала лише найкращі. Представляю вам підбірку найкращих будинків в нашій околиці, які мені вдалось сфотографувати: