Іммігрантські запитання

2 роки в Канаді - наша маленька сімейна річниця

Березень уже надворі, а я збираюсь ще від 18 січня (дата, коли ми прилетіли в Канаду) написати коротенький підсумок для себе і наших читачів про другу річницю нашого життя в Канаді. Для мене цей рубіж є знаковим і я посню чому.

Імміграція в Канаду. Новий список професій

Цей пост буде цікавим і важливим тим людям, які мають на меті іммігрувати в Канаду і можливо чекають "свого" часу.

Як швидко біжить час або наш перший рік в Канаді

Часом здається, що все було недавно, а часом – що все це було, як сон, давним-давно. Збирання валіз, прощання з рідними, літаки, перші дні в Канаді...
Рік – це багато чи мало? Все в нашому житті відносно, і навіть час. У кожного в житті за один рік відбувається маса подій, як хороших, так і, часом, не дуже приємних. Зазвичай, люди підбивають якісь підсумки на початку нового року, а іммігранти часто це роблять в річниці їхнього великого кроку – зміни країни проживання.

Home, Sweet Home

Нарешті прийшов час, і якось поступово дійшли мої руки до фотоапарату, щоб показати вам наш новий дім. Прожили ми вже тут більше півроку, і наша нова оселя поступово стала такою рідною для нас. Майже забулись усі попередні переїзди (а це наше п’яте житло в Канаді), і ми з радістю любимо проводити час у нашому домі. Навіть уже встигли приймати гостей (приїзд батьків з України), тепер уже час запросити у віртуальні гості вас. Але наперед прошу пробачення за якість деяких фотографій, оскільки в нас вдома дуже і дуже багато вікон, що мене, звісно, дуже тішить, але от хороші, якісні фотографії проти вікна і сонячного світла зробити мені було дуже важко. Тож врахуйте, що в кімнатах набагато світліше, аніж це може здатись на фотографіях. Ну що ж, ласкаво просимо!

Ми чекаємо гостей або туристична віза в Канаду

Найбільша новина нашого літа - це приїзд в гості наших батьків, на який ми усі чекаємо з нетерпінням. Сашко тепер, коли бачить в небі літак, голосно мені заявляє, що це бабуся і дідусь летять до нього в гості. А ми вивчаємо і плануємо наш графік відпочинку, цікаві і красиві місця, які хочеться показати, а також дізнаємось про рибалку на острові, оскільки дідусь обіцяв наловити багато великої риби :-). Отож, візи майорять в паспортах, квитки на літак куплені, можна розповісти детальніше, як проходив у нас процес оформлення візи.

Привіт з України, або "розпишіться, вам передача"

Сьогодні мене розбудив дзвінок у двері і, поки я добігла з спальні до вхідних дверей, уже нікого не було. Натомість я знайшла довгоочікувану сумку-баул із сімейства "іммігрантських", яка нарешті приєдналась до своєї іммігрантської родини сумок в нашому домі :-). Вона проробила увесь цей довгий шлях з України, з маленького містечка Червоноград (яке на Львівщині) до містечка Вікторія (яке в Британській Колумбії) в гордій самоті. Як же довго ми її чекали! І мій день розпочався сьогодні з вибуху емоцій із цього приводу.

А ми знову переїхали або наше четверте житло в Канаді

Як я уже писала раніше, у нас запланований переїзд на постійну квартиру 1 квітня, тому ми змушені були знайти собі інше тимчасове житло на період з 22 березня по 1 квітня, так як наш будиночок, в оточенні ферм, був уже зайнятий з 22 березня. І знову вибирати сильно не довелось, бо все треба було вирішити за короткий період (а особливо, враховуючи канадське планування часу). Вибрали, що було вільне і недороге.

Наш переїзд на острів Ванкувер

1 Березня ми таки переїхали жити на острів Ванкувер, як і планувалось. Всі приготування здійснювались протягом останніх 3 днів, все вирішувалось експрес-методом, що для Канади дуже нехарактерно. Канадці, зазвичай, люблять планувати свої подорожі і відпочинок довго заздалегідь і, відповідно, бронюють для цього житло/авто, тому в останні дні знайти щось підходяще дуже не просто. Мені для пошуку нашого житла в Вікторії відведено було 3 дні, причому більшість хороших варіантів були зайняті, і знайти щось вільне з 1 березня було справжнім викликом. Мені попадались або вільні дуже дорогі варіанти, або вільні дуже страшненькі апартаменти, а мені так не хотілось зіпсувати наші перші враження про Вікторію і острів загалом через погане житло. Але я все-таки знайшла щось доволі пристойне і симпатичне, хоча лише на 3 тижні, а не на місяць, як ми хотіли. Житло наше знову тимчасове з усіма меблями, посудом і зручностями. Про нього напишу наступний пост з фотографіями.

Ми пливемо в Сідней. Австралія?

У нас відбулись деякі зміни в нашому іммігрантському житті і з’явились важливі новини, а у зв’язку з цим - і деякі суттєві переміни. Ми дійсно найближчим часом пливемо паромом в Сідней і десь там будемо жити...

Наш перший місяць в Канаді

Сьогодні пройшло рівно місяць з того часу, як ми рано-вранці поїхали з нашого рідного Тернополя і полетіли з України на другий континент, через Атлантичний океан в далеку Канаду. По нашим відчуттям здається, що пройшло значно більше часу, але календар стверджує, що пройшов рівно місяць.

Наше перше житло в Ванкувері

Житло в Ванкувері на перший місяць ми зняли ще в Україні. Вибирали ми його на сайті https://www.airbnb.ca. Наше житло - це низький перший поверх в приватному будинку, який здають милі люди поважного віку Peg і Alan. Ми ще не дуже багато з ними спілкувались, але відчувається з їхнього боку підтримка, допомога і бажання зробити так, щоб нам було комфортно. Ці господарі дому зустріли нас в аеропорту і купили нам кілька продуктів на перший вечір після прильоту. Це було дуже мило, з їхнього боку, потратити свій час і зусилля на людей, яких вони ще ніколи не бачили.

Наш перший день в Ванкувері

Перший ранок в Ванкувері в нас розпочався в 3.30 ночі по місцевому часу і поки стало світло надворів за вікном ми вже встигли і втомитись, і дехто ще раз поспати. В цей день було вирішено зробити дві справи:
1. підключити мобільний зв’язок
2. купити продуктів
Роздивились на карті, де найближчий торговий центр і вирушили в дорогу.

Поїздка на Ніагару

Будучи в Торонто не поїхати на Ніагару якось не прийнято, як сказали нам наші знайомі і запропонували туди з’їздити. Від Торонто на машині зайняло 45-50 хв. по чудовим дорогам добратись мабуть до найвідомішого водоспаду в світі. Хіба я могла колись подумати, що я побачу Ніагару? Не зважаючи на зиму, Ніагару все рівно варто відвідати, бо вона прекрасна в будь-яку пору року.

Торонто і його даунтаун

Ми змогли вибратись в даунтаун (центр) Торонто в неділю (наш другий день в Канаді). Наші знайомі запропонували зробити нам екскурсію по їхньому місту і завезти власне в даунтаун. В таких великих містах даунтаун наче візитна карточка міста. Там зосереджені хмарочоси, більшість бізнес центрів, компаній, визначні місця і звісно багато туристів.

Випадок в аеропорту

Пригадала ще випадок, який трапився в аеропорту, коли ми чекали в черзі до імміграційного офіцера. Він для був дуже показовим і несподіваним.

Наш перший день в Канаді

Незважаючи на те, що ми були дуже стомлені за довгий день перельоту, ми прокинулись о 5 ранку за місцевим часом (12 год. за українським), відчуваючи, що ще достатньо не відпочив, але спати вже не можеш, організм протестував, вимагав сніданку, чи швидше обіду :-). Ми прокинулись всі майже разом, трохи потинялись в своїй кімнаті та сусідній великій кімнаті, яка була надана нам в розпорядження. Вона обладнана як великий кінозал з найбільшим телевізором, який я мала змогу дивитись в своєму житті, а також є ігровою кімнатою для дітей з різноманітніми іграшками. Так що і Сашуня, і ми могли собі знайти тут заняття по душі і інтересах. Щоправда, ми почували себе напівживими від втоми за попередній день і через загальний недосип. Сашко тинявся по кімнаті, як сонна муха, і розглядав нові іграшки, а я по можливості писала на блозі для всіх, хто за нас хвилювався і чекав звістки.

Перший день в Канаді приніс кілька нових вражень і вмінь для нашого синочка:

Наш перший трансатлантичний переліт або ми летимо в Торонто. Частина 2

Переліт до Варшави пройшов дуже швидко, не встигли злетіти, випити сочку і перекусити крекерами, як уже пішли на посадку. Через 45 хв. ми вже приземлились в Варшаві. Українські пасажири, як я часто помічала, встають з своїх місць, майже одразу, як тільки шасі торкнуться землі, хоча стюардеси наполегливо просять залишатись на місцях до повного зупинення літака. Але їх прохання не допомагають, і всі вже збираються, пакуються, дістають сумки і стоять на вихід. Ми серед усього натовпу просто не мали змоги встати майже до останнього пасажиру, який нас пропустив з малюком і сумками на вихід.

Наш перший трансатлантичний переліт або ми летимо в Торонто. Частина 1

Наш рейс в Торонто здійснювався зі Львову з пересадкою в Варшаві. Для нас, тернополян, сам факт вильоту зі Львову був уже свого роду бонусом, оскільки не потрібно більше 8 год. ще їхати поїздом на Київ. Для мене дорога кудись завжди починається за дверима свого дому, як тільки ти вийшов - рахуй свій час в дорозі. Але якщо раніше поїздка до Києва була свого романтична подорож до столиці, то тепер з 1,5 річним малюком це було просто зайвих 8 год. в дорозі без звичного комфорту, харчування, ліжечка і т.д.

До від’їзду залишився 1 день

Ось і закінчилось довге чекання на наш від’їзд в Канаду. Позаду стільки часу і приготувань, попереду - довга дорога, 3 перельоти, двічі зміна часового поясу і багато всього нового.

Останні приготування, зважування валіз, перескладання речей, щоб вирівняти вагу, щодня зустрічі з друзями і хорошими знайомими, знаходження забутих речей в закутках квартири, розпродаж нажитого добра - одним словом, багато дрібних справ і щільний графік гарно відволікають від думок про невідомість.